Спецпроект

В Музеї рибалок у Севастополі знову поповнення

На честь Дня рибалки в Севастопольському музеї історії і розвитку рибної промисловості півдня України, розташованому в Українському культурно-інформаційному центрі, виставлені нові експонати. Виставки Музею рибалок поповнились фотографіями, марками та документами, які належали головному інженеру Севастопольського управління океанічного рибальства, а потім заступнику начальника Управління з капітального будівництва Олександру Сигаєву.

Про це пише gostyam.sebastopol.ua.

Під керівництвом Олександра Сігаєва будувався Палац культури рибалок - тепер Український культурно-інформаційний центр, кінотеатр "Океан", школа № 32 і безліч інших значущих для міста, а особливо для району Камишової бухти об'єктів. Для Палацу культури рибалок він замовив унікальну люстру з кришталю і опалового скла, яка і понині прикрашає УКІЦ. Олександр Сігаєв пройшов усю Велику Вітчизняну війну, отримав Орден Червоної Зірки. Воював у 1943-1944 році у складі Вітебської дивізії, був поранений, перебував у госпіталі.

Музей рибалок лише два місяці тому вже поповнював свою експозицію понад 200 предметами і фотографіями, принесеними ветеранами рибної промисловості та їхніми родичами.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.