Спецпроект

В Музеї рибалок у Севастополі знову поповнення

На честь Дня рибалки в Севастопольському музеї історії і розвитку рибної промисловості півдня України, розташованому в Українському культурно-інформаційному центрі, виставлені нові експонати. Виставки Музею рибалок поповнились фотографіями, марками та документами, які належали головному інженеру Севастопольського управління океанічного рибальства, а потім заступнику начальника Управління з капітального будівництва Олександру Сигаєву.

Про це пише gostyam.sebastopol.ua.

Під керівництвом Олександра Сігаєва будувався Палац культури рибалок - тепер Український культурно-інформаційний центр, кінотеатр "Океан", школа № 32 і безліч інших значущих для міста, а особливо для району Камишової бухти об'єктів. Для Палацу культури рибалок він замовив унікальну люстру з кришталю і опалового скла, яка і понині прикрашає УКІЦ. Олександр Сігаєв пройшов усю Велику Вітчизняну війну, отримав Орден Червоної Зірки. Воював у 1943-1944 році у складі Вітебської дивізії, був поранений, перебував у госпіталі.

Музей рибалок лише два місяці тому вже поповнював свою експозицію понад 200 предметами і фотографіями, принесеними ветеранами рибної промисловості та їхніми родичами.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.