Спецпроект

У Німеччині викрали три рукописи авторства Лютера

У Німеччині викрадено три цінні рукописи богослова Мартіна Лютера. Злодії винесли їх з його Будинку-музею в Айзенахі. Вартість викраденого - 60 тис. євро

Про це пише news.mail.ru.

Експонати датуються XVI століттям і являють собою три листівки авторства засновника одного з напрямків протестантизму: "До християнської аристократії німецької нації" (1520), "До членів міських рад" (1524 рік) і "Проповідь для школярів" (1530).

Глава євангелічної церкви центральної Німеччині, єпископ Ільзе Юнкерман назвала те, що сталося "жахливою новиною". За її словами, крім матеріального завдано також величезний духовний збиток. "Громадськість і вчені позбулися свідоцтв того, як сучасники Лютера реагували на його рукописи", - заявила Юнкерман. Реліквії представляють собою відбитки рукописних листівок, але мають унікальну наукову цінність, оскільки на них, крім текстів Лютера, збереглися і спонтанні рукописні відгуки сучасників на його проповіді.

У Будинку-музеї, заснованому в 1956 році, до крадіжки зберігалося і без того небагато рукописних листівок, в порівнянні з музеями у містах Віттенберг або Гота, де збирати рукописи Лютера почали ще в XIX столітті. Викрадення листівок показало дуже болючим способом, підкреслила єпископ Юнкерман, що в Будинку-музеї саме час проводити ремонт і поліпшити заходи безпеки. Викрадачі видавили скло у вітрині, де знаходилися експонати.

Збути викрадене буде нелегко. Як заявив науковий співробітник Будинку-музею Йохен Біркенмайер, "жоден серйозний торговець не погодитися на таку угоду". Єпископ Юнкерман закликала грабіжників в анонімному порядку повернути рукописи.

У Будинку-музеї Мартіна Лютера в серпні починаються будівельні роботи у зв'язку з реконструкцією та розширенням виставкових приміщень. У ході цих робіт буде поліпшена і система сигналізації. Будинок-музей Лютера в Айзенасі досі обходився вкрай скромним бюджетом, у зв'язку з чим в музеї не було навіть камери спостереження.

Протягом декількох років Лютер був учнем парафіяльної школи в Айзенасі і жив у фахверковом будинку, де зараз знаходиться музей.

Мартін Лютер (10 листопада 1483, Айслебен, Саксонія - 18 лютого 1546, там же) - християнський богослов, ініціатор Реформації, перекладач Біблії на німецьку мову. Його ім'ям названо один з напрямків протестантизму.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.