Спецпроект

У Німеччині викрали три рукописи авторства Лютера

У Німеччині викрадено три цінні рукописи богослова Мартіна Лютера. Злодії винесли їх з його Будинку-музею в Айзенахі. Вартість викраденого - 60 тис. євро

Про це пише news.mail.ru.

Експонати датуються XVI століттям і являють собою три листівки авторства засновника одного з напрямків протестантизму: "До християнської аристократії німецької нації" (1520), "До членів міських рад" (1524 рік) і "Проповідь для школярів" (1530).

Глава євангелічної церкви центральної Німеччині, єпископ Ільзе Юнкерман назвала те, що сталося "жахливою новиною". За її словами, крім матеріального завдано також величезний духовний збиток. "Громадськість і вчені позбулися свідоцтв того, як сучасники Лютера реагували на його рукописи", - заявила Юнкерман. Реліквії представляють собою відбитки рукописних листівок, але мають унікальну наукову цінність, оскільки на них, крім текстів Лютера, збереглися і спонтанні рукописні відгуки сучасників на його проповіді.

У Будинку-музеї, заснованому в 1956 році, до крадіжки зберігалося і без того небагато рукописних листівок, в порівнянні з музеями у містах Віттенберг або Гота, де збирати рукописи Лютера почали ще в XIX столітті. Викрадення листівок показало дуже болючим способом, підкреслила єпископ Юнкерман, що в Будинку-музеї саме час проводити ремонт і поліпшити заходи безпеки. Викрадачі видавили скло у вітрині, де знаходилися експонати.

Збути викрадене буде нелегко. Як заявив науковий співробітник Будинку-музею Йохен Біркенмайер, "жоден серйозний торговець не погодитися на таку угоду". Єпископ Юнкерман закликала грабіжників в анонімному порядку повернути рукописи.

У Будинку-музеї Мартіна Лютера в серпні починаються будівельні роботи у зв'язку з реконструкцією та розширенням виставкових приміщень. У ході цих робіт буде поліпшена і система сигналізації. Будинок-музей Лютера в Айзенасі досі обходився вкрай скромним бюджетом, у зв'язку з чим в музеї не було навіть камери спостереження.

Протягом декількох років Лютер був учнем парафіяльної школи в Айзенасі і жив у фахверковом будинку, де зараз знаходиться музей.

Мартін Лютер (10 листопада 1483, Айслебен, Саксонія - 18 лютого 1546, там же) - християнський богослов, ініціатор Реформації, перекладач Біблії на німецьку мову. Його ім'ям названо один з напрямків протестантизму.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.