Спецпроект

У Брюсселі за дві хвилини пограбували музей

Одне з вкрадених полотен оцінюється в 1,25 млн. євро. Злодії проникли в Музей ван Бюрена через вікно і діяли дуже швидко.

Про це пише liga.net.

З брюссельського Музею ван Бюрена в ніч на вівторок вкрали близько десятка цінних творів мистецтва. Повідомляється, що пограбування сталося менш ніж за дві хвилини.

З музею винесено, зокрема, картина бельгійського художника-експресіоніста Джеймса Енсор "Креветки і мушлі", полотно голландського художника Кеса ван Донгена "Мислительниця". Тільки твір ван Донгена оцінюється в 1,25 млн. євро. Яка вартість всіх вкрадених робіт, не повідомляється.

Злодії проникли в музей через вікно. Сигналізація спрацювала, але вони діяли дуже швидко і встигли покинути музей. Поліція приступила до розслідування злочину.

Музей ван Бюрена розташований в брюссельському районі Уккеле. Колекція творів мистецтва розмістилася в будівлі кінця 1920-х років, яка належала родині банкіра Девіда ван Бюрена, що збирав мистецтво. У музеї зберігається значна колекція фламандських і італійських майстрів XV-XIX століть, зокрема, роботи майстрів школи Рембрандта і синів Пітера Брейгеля Старшого. Крім того, в музейному зібранні є картини художників XX століття: ван Гога, Енсор, ван Донгена, Синьяка, а також школи бельгійського художника Констната Пермеке.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.