Спецпроект

Унікальні ікони XVI ст. експонуються в Музеї російського мистецтва у Києві

До 1025-річчя Хрещення Русі у Київському національному музеї російського мистецтва відкрито виставку "Скарби православ’я. Іконопис із колекції музею та приватних збірок". На виставці представлено майже 40 творів 13-18 ст. Серед них – шедеври з колекції музею, зокрема ікони "Борис і Гліб" 13 ст., "Юрій Змієборець" поч. 16 ст., "Грузинська ікона Божої Матері" сер. 16 ст.

Про це пише prostir.museum.

Є виняткова можливість ознайомитися з унікальними пам’ятками давньоруського мистецтва – виносними іконами 16 ст., творами декоративно-ужиткового мистецтва: енколпіонами – складаними хрестами-тільниками.

Особливу цінність складають унікальні ікони 17-18 ст. з приватних збірок. Відомі художні галереї презентують українську ті російську ікону 16-18 століть та сучасну ікону у камені. Твори, зібрані на виставці "Скарби православ’я", направду можна віднести до найвидатніших взірців.

Теми

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.