Спецпроект

АНОНС: Виставка живопису Георга Льовендаля в Чернівецькому художньому музеї

Чернівецький обласний художній музей запрошує на відкриття виставки творів художника театру Георга Льовендаля, що організована Фондом Георга Льовендаля (Бухарест, Румунія). Початок заходу - 18 липня 2013 р. о 16.00.

Про це пише prostir.museum.

Георг Льовендаль належав до стародавнього датсько-норвезькому роду; пробував себе в якості актора і балетного танцюриста. У 1915 займався сценографією в Театрі опери Принца Ольденбургского.

У 1918 після смерті батька відправився в Бессарабію. Працював деякий час в дитячому ляльковому театрі в м. Сороки, потім для різних театральних труп в Кишиневі. Виконав декоративні панно для будівлі Дворянського зібрання.

В Бухаресті працював сценографом і режисером у невеликих літніх і водевільних театрах.

У 1926 прийняв посаду художника-постановника Національного театру в Чернівцях, столиці Буковини. Співпрацював з провідними румунськими режисерами Віктором Іон Попа (Victor Ion Popa), Аурелом Іон Майцаном (Aurel Ion Maican), Джорджі Михайлом Замфіреску (George Mihail Zamfirescu), котрі принесли театру в Чернівцях славу провідного авангардного театру Румунії. Зіграв роль у становленні першого лялькового театру в Румунії, відкритого в 1928 як відділення Національного театру Чернівців. Займався живописом, його улюбленими сюжетами були селяни і монастирі Буковини.

Афіша виставки творів Георга Льовендаля

У 1931 став засновником товариства "Друзі мистецтва Буковини", яке почало проводити щорічні осінні виставки. У 1933 його персональна виставка (89 робіт) відбулася в Національному палаці у Чернівцях. У 1935 провів першу персональну виставку в Бухаресті (живопис, малюнки, акварелі). У 1936 його картина "Селянин у зламаній капелюсі" (1935) була придбана для Музею сучасного мистецтва в Брюсселі. У тому ж році (1936) його виставка (141 робота) пройшла в Музеї Карола II в Чернівцях.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.