Спецпроект

У Києві горів Природничий музей, загинули тварини. ФОТО

У Національному науково-природознавчому музеї Національної академії наук у Києві сталася пожежа.

Про це Українським Новинам повідомили в прес-службі Державної служби з надзвичайних ситуацій у Києві, пише УП.Київ.

"О 14:05 надійшло повідомлення. Виїхала пожежна команда в музей. Сильне задимлення в підвальному приміщенні, зараз наші підрозділи там працюють", - повідомили у прес-службі.

За попередніми даними, постраждалих немає, причини загоряння встановлюються.

Водночас, як повідомляє "Сегодня", займання сталося між першим і другим поверхом о 13.40. Причина пожежі - коротке замикання на першому поверсі.

"З музею евакуювали 15 осіб. Пожежу гасили за допомогою тепловізора, який дозволяє з відстані бачити вогнище загоряння", - сказав начальник Головного управління МНС у Києві Андрій Куценко.

Фото: "Сегодня"

Вигоріло 40 квадратних метрів. У цьому місці знаходилися акваріуми зі зміями. Плазуни розповзлися в різні сторони по всьому першому поверху будівлі. Їх ловлять співробітники музею.

Під час пожежі загинув амурський полоз і дві білки з виставки "Нічний світ".

Водночас заступник директора музею Оксана Червоненко повідомила, що під час пожежі загинули всі ссавці й птахи з виставки "Нічний світ".

 

"Врятувалися декілька рептилій, які перебували у воді. Всього загинуло близько 30 тварин", - розповіла вона. За її словами, до наступної середи музей працювати не буде.

Національний науково-природничий музей НАН України - один із найбільших науково-природничих музеїв світу. Створений у 1966 році як єдиний експозиційно-територіальний комплекс у складі Геологічного, Палеонтологічного, Зоологічного, Ботанічного та Археологічного музеїв. Розташований у центрі Києва у старовинному будинку колишньої Ольгинської гімназії.

Дивіться також:

Екскурсія природознавчим музеєм у Львові. ФОТО

Інші матеріали за темою "Пожежі"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.