Спецпроект

У Львові відкриють музей керосинки і трамвая

Скоро у Львові відкриється найбільший в країні музей техніки. Ідея його створення виникла ще 140 років тому, і тоді він повинен був стати одним з перших таких музеїв в Європі.

Про це пише news.mail.ru.

Проте частіше за все далі задумки справа не пішла, хоча спроби робили і австрійці в 1914 році, і поляки в 1930-ті, і радянська влада в 1970-ті, і українські чиновники - наприкінці 1990-х.

У 1999 році завідувачем відділом Музею історії техніки Львівського історичного музею призначили Михайла Шінгельского. Тоді він і подумати не міг, що відкриття він дочекається тільки через 15 років.

"Ініціатором створення музею під час незалежної України був нині покійний Юліан Павлів - доцент теплотехнічного факультету Львівської політехніки, - розповів Шінгельскій. - Саме з його подачі в кінці 1990-х було створено робочу групу, яка повинна була запустити музей ".

У фондах історичного музею знаходиться 2,5 тис. експонатів, а також 5 тис. фото та документів, готових до розміщення. Сам музей буде розташований в ангарі найстарішого трамвайного депо Західної України.

Серед виставкових предметів - старовинні годинники XVI-XIX століть, двигуни та компресори, знаряддя праці галицьких промисловців, трактор У-2 і інша сільгосптехніка, швейні машини, велика колекція промислової техніки.

Будуть в музеї і свої родзинки, адже відомо, що крекінг нафти був вперше здійснений у Львові, тут же з'явилася перша в світі гасова лампа. Трамвай у Львові пішов через два роки після віденського, тобто другим у Європі. Кафедра аеронавтики у Львівській політехніці також була другою у Європі, відразу після Сорбонни. У Львові працював першодрукар Іван Федоров. У 1776 році у Львові вийшла перша в Україні газета, а відкриття тютюнової мануфактури у Винниках біля Львова забезпечило сучасний промисловий розвиток міста. Кожна з цих історій буде представлена ​​одним або кількома експонатами.

У музеї будуть наочно представлені історії створення львівського шоколаду, який змагався за першість лише з Бернських. Львівське пиво експортувалося навіть до Баварії, а в радянські часи авіацією доставлялося до Кремля. Першого в світі космонавта Юрія Гагаріна на космодром віз автобус виробництва Львівського автобусного заводу.

Вперше ідея створити музей техніки виникла ще в 1874 році. Однак він так і не був відкритий. У 1914 році старту проекту завадила Перша світова війна. Радянська влада планувала відкрити музей в тому ж приміщенні, де він перебуватиме зараз, проте, коли все вже було практично готове, у Львові вирішили будувати метро і ангар зібралися знести. З метро тоді не склалося, з музеєм - теж.

Нарешті, лише в 2004 році мер Любомир Буняк прийняв рішення виділити один з ангарів трамвайного парку площею 1077 кв. м під відкриття першої черги музею. Але і тут виникли складнощі: у 2005 році Львівська міськрада відправив Буняка у відставку, а обраний в 2006 році мером Андрій Садовий засумнівався в законності рішення свого попередника і вирішив повернути ангар у власність Львова. Суди тривали майже 7 років, і лише в 2013 році місто дало згоду на відкриття музею.

Михайло Шінгельскій говорить, що зараз Львів як ніколи близький до відкриття Музею техніки, але назвати точну дату зараз не вирішується - щоб не наврочити.

"Дату відкриття сказати не можу - ви ж бачите, як все було складно в останні 100 років. Аналогічний музей в Німеччині, який замислювався також ще в XIX столітті, після ідеї відкриття львівського вже працює, а у нас до цих пір він тільки в проекті ", - говорить він. За словами завідувача, створення музею кілька років тому оцінили у 8 млн гривень.

"У нашій пам'яті збереглися досягнення відомих і славних на весь колишній Радянський Союз інститутів ФМІ, НДРТІ, заводів ЛОРТА," Електрон "," Полярон ", ЛАЗ," Автопогружчік ". Сьогодні про них ніхто нічого не знає навіть в Україні, - розповідає Шінгельскій. - Мине ще 10 років, і наші нащадки навіть у музеях не зможуть побачити зразки тієї техніки і тих досягнень, які створювали наші вчені, конструктори і винахідники ".

Сьогодні в ангарі вже виставлені експонати космічної тематики: макети перших радянських супутників і космічних кораблів. Також тут можна побачити старовинні мотоцикли та автомобілі 1930-х років. Але найбільше уваги привертає величезний годинник, виготовлений львівським майстром Василем Котиком до 100-річчя з дня народження Володимира Леніна, а потім перероблений в 1991 році, після оголошення Акту про незалежність України. На годиннику напис: "Пройшов час, встигла година, і воскресла з небуття вільна Україна"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.