У Львові відкриють музей керосинки і трамвая

Про це пише news.mail.ru.

Проте частіше за все далі задумки справа не пішла, хоча спроби робили і австрійці в 1914 році, і поляки в 1930-ті, і радянська влада в 1970-ті, і українські чиновники - наприкінці 1990-х.

У 1999 році завідувачем відділом Музею історії техніки Львівського історичного музею призначили Михайла Шінгельского. Тоді він і подумати не міг, що відкриття він дочекається тільки через 15 років.

"Ініціатором створення музею під час незалежної України був нині покійний Юліан Павлів - доцент теплотехнічного факультету Львівської політехніки, - розповів Шінгельскій. - Саме з його подачі в кінці 1990-х було створено робочу групу, яка повинна була запустити музей ".

У фондах історичного музею знаходиться 2,5 тис. експонатів, а також 5 тис. фото та документів, готових до розміщення. Сам музей буде розташований в ангарі найстарішого трамвайного депо Західної України.

Серед виставкових предметів - старовинні годинники XVI-XIX століть, двигуни та компресори, знаряддя праці галицьких промисловців, трактор У-2 і інша сільгосптехніка, швейні машини, велика колекція промислової техніки.

Будуть в музеї і свої родзинки, адже відомо, що крекінг нафти був вперше здійснений у Львові, тут же з'явилася перша в світі гасова лампа. Трамвай у Львові пішов через два роки після віденського, тобто другим у Європі. Кафедра аеронавтики у Львівській політехніці також була другою у Європі, відразу після Сорбонни. У Львові працював першодрукар Іван Федоров. У 1776 році у Львові вийшла перша в Україні газета, а відкриття тютюнової мануфактури у Винниках біля Львова забезпечило сучасний промисловий розвиток міста. Кожна з цих історій буде представлена ​​одним або кількома експонатами.

У музеї будуть наочно представлені історії створення львівського шоколаду, який змагався за першість лише з Бернських. Львівське пиво експортувалося навіть до Баварії, а в радянські часи авіацією доставлялося до Кремля. Першого в світі космонавта Юрія Гагаріна на космодром віз автобус виробництва Львівського автобусного заводу.

Вперше ідея створити музей техніки виникла ще в 1874 році. Однак він так і не був відкритий. У 1914 році старту проекту завадила Перша світова війна. Радянська влада планувала відкрити музей в тому ж приміщенні, де він перебуватиме зараз, проте, коли все вже було практично готове, у Львові вирішили будувати метро і ангар зібралися знести. З метро тоді не склалося, з музеєм - теж.

Нарешті, лише в 2004 році мер Любомир Буняк прийняв рішення виділити один з ангарів трамвайного парку площею 1077 кв. м під відкриття першої черги музею. Але і тут виникли складнощі: у 2005 році Львівська міськрада відправив Буняка у відставку, а обраний в 2006 році мером Андрій Садовий засумнівався в законності рішення свого попередника і вирішив повернути ангар у власність Львова. Суди тривали майже 7 років, і лише в 2013 році місто дало згоду на відкриття музею.

Михайло Шінгельскій говорить, що зараз Львів як ніколи близький до відкриття Музею техніки, але назвати точну дату зараз не вирішується - щоб не наврочити.

"Дату відкриття сказати не можу - ви ж бачите, як все було складно в останні 100 років. Аналогічний музей в Німеччині, який замислювався також ще в XIX столітті, після ідеї відкриття львівського вже працює, а у нас до цих пір він тільки в проекті ", - говорить він. За словами завідувача, створення музею кілька років тому оцінили у 8 млн гривень.

"У нашій пам'яті збереглися досягнення відомих і славних на весь колишній Радянський Союз інститутів ФМІ, НДРТІ, заводів ЛОРТА," Електрон "," Полярон ", ЛАЗ," Автопогружчік ". Сьогодні про них ніхто нічого не знає навіть в Україні, - розповідає Шінгельскій. - Мине ще 10 років, і наші нащадки навіть у музеях не зможуть побачити зразки тієї техніки і тих досягнень, які створювали наші вчені, конструктори і винахідники ".

Сьогодні в ангарі вже виставлені експонати космічної тематики: макети перших радянських супутників і космічних кораблів. Також тут можна побачити старовинні мотоцикли та автомобілі 1930-х років. Але найбільше уваги привертає величезний годинник, виготовлений львівським майстром Василем Котиком до 100-річчя з дня народження Володимира Леніна, а потім перероблений в 1991 році, після оголошення Акту про незалежність України. На годиннику напис: "Пройшов час, встигла година, і воскресла з небуття вільна Україна"