Спецпроект

Музей Булгакова - у 20-ці кращих літературних музеїв світу

Літературно-меморіальний музей Михайла Булгакова - відділ Музею історії міста Києва - визнано одним з двадцяти кращих літературних музеїв світу. Таке рішення ухвалили експерти першого Форуму літературних музеїв, який відбувся в Москві.

Про це пише ukrinform.ua.

"Критерієм для відбору були не тільки експозиції, враховувалася і різнобічна діяльність установи. Наш музей, окрім головної експозиції, має велику кількість проектів: журфікси, дитячі, великодні та іменинні свята, чаювання на веранді та інші. Всі вони об'єднані тим, що ми називаємо місією нашого музею - відроджувати традиції, пов'язані з життям дому та сім'ї Булгакових", - зазначила директор літературно-меморіального музею М. Булгакова Людмила Губіанурі.

Загалом у список найцікавіших літературних музеїв увійшли: Місто Шиллера Марбах-на-Неккарі, Фонд "Родина Шекспіра", Класичний Веймар, Будинок дитинства і Музей Марка Твена, Музей Анни Ахматової в Фонтанному будинку, Музей Володимира Маяковського, Музей Льва Толстого "Ясна Поляна ", Музей "Будинок, де народився Роберт Бернс", Центр Джеймса Джойса,"Будинок Турбіних", Київський літературно-меморіальний музей Михайла Булгакова, Музей та творчий центр Роальда Даля,"Будинок Будденброки", Музей Генріха і Томаса Манна, Музей Безвинності (Стамбул), Музей дитячої літератури "Юнібакен" (Стокгольм), Музей Нібелунгів (Німеччина), Музей Жюля Верна, Літературно-меморіальний музей-заповідник Антона Чехова "Меліхово", Державний літературний музей (Москва), Державний музей Олександра Пушкіна, Фонд Мартіна Бодмера (Швейцарія).

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.