Спецпроект

Ідею Хранителя львівських скарбів втілять у новому музеї

У Львові у приміщенні Музею Пінзеля, що на площі Митній, 1, відкриють музей світла. Його розмістять у підвальному приміщенні наявного музею -- таку ідею мав ще Борис Возницький, покійний директор Львівської національної галереї мистецтв.

Про це пише prostir.museum.

Нині справу батька продовжує його донька Лариса Разінкова, діючий директор галереї мистецтв.

Пані Разінкова повідомила, що для створення музею потрібно відремонтувати дах, фасад, а також відновити фрески у приміщенні, де колись був костел кларисок.

Лише після цього галерея візьметься за облаштування приміщення майбутнього музею.

"У нас достатня кількість експонатів, а якщо буде потреба -- позичимо їх", -- повідомила Лариса Разінкова.

Також директор Львівської галереї мистецтв поділилася інформацією, що витвори мистецтва, які будуть у музеї, є абсолютними новинками, яких до цього ніколи не бачили львів'яни.

Експонати для львівського музею світла напередодні були придбані й привезені з експедицій.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.