АНОНС: Міхеіл Саакашвілі у телевізійній "Історичній Правді"

6 серпня "Історична правда" присвятить ефір п’ятій річниці воєнного конфлікту, який характеризують як російсько-грузинську війну у серпні 2008-го.

Глядачі програми матимуть змогу побачити ексклюзивне інтерв’ю для каналу ZIK президента Грузії Міхеіла Саакашвілі.

У розмові з ведучим проекту Вахтангом Кіпіані пан Саакашвілі, зокрема, розповість про таке:

- Чому світова спільнота фактично "сором’язливо заплющила очі" на неприховану агресію Росії проти Грузії;

- Якою була участь американського військового флоту у подіях серпня 2008-го;

- Чи справді грузини вірять у те, що російські вояки колись залишать новозбудовані бази на де-юре території Грузії?

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" – щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Крім того, програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" продемонструє унікальний відеоматеріал, в якому Владімір Путін відкрито визнає, що план воєнних дій проти Грузії Кремль розробив задовго до 2008-го – і крок за кроком Москва його реалізовувала.

Також в ефірі програми прозвучить заява "неофіційного глашатая" намірів теперішнього керівництва Російської Федерації – Владіміра Жиріновского.

Жиріновскій невдовзі після війни серпня 2008-го відкритим текстом заявив, що мешканці самопроголошеної Абхазії мають стати "рабами Москви", а територія Південної Осетії потрібна Росії винятково для створення велетенської "антинатівської" військової бази.

Дивіться також інші матеріали за темою "Російсько-грузинська війна 2008"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.