Спецпроект

У південноосетинській столиці буде створено Музей геноциду

Керівництво самопроголошеної республіки Південна Осетія 8 серпня на Соборній площі Цхінвалі взяло участь в установці таблички на одній з будівель, в якій розташовуватиметься Музей геноциду.

Про це повідомляє ekhokavkaza.com.

У церемонії взяв участь і екс-глава республіки Едуард Кокойти.

"Події серпня 2008 року неоднозначні. Це, з одного боку, трагедія, але в теж час цей і свято, оскільки тоді припинився багаторічний геноцид осетинського народу", - наводить слова Кокойты ресурс.

Діючий глава республіки, у свою чергу, сказав, що роботи по відновленню зруйнованої п'ять років тому будівлі, в якій планується створення Музею геноциду, почнуться незабаром.

"Найближчим часом почнуть облаштовувати будівлю під музей. За багато років набралося багато матеріалу, і цей музей потрібний - народ повинен знати свою історію", - сказав Леонід Тібілов.

Південна Осетія — самопроголошена частково визнана держава на південному Кавказі. Значна частина світової спільноти (в т.ч. й Україна) розглядає Південну Осетію (Цхінвальський регіон) як зону етнополітичного конфлікту, при цьому визнаючи її частиною території Грузії у складі трьох адміністративних одиниць.

2008 року за підтримки і збройного втручання Росії регіон було повністю виведено з-під контролю Грузії, після чого його незалежність визнали Російська Федерація, Венесуела, Нікарагуа, Науру.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.