Спецпроект

НСК "Олімпійський" запрошує на відкриття музею

12 серпня о 12:00 на НСК «Олімпійський» відбудеться урочисте відкриття Музею історії стадіону.

Про це повідомляє сайт НСК.

Музей НСК "Олімпійський" втілить у собі частину історії українського спорту, центральним об'єктом якої завжди був головний стадіон України. Цей соціальний проект покликаний розповісти дітям і дорослим про історичні події, які відбувалися на стадіоні, починаючи з 1923 року і включаючи всі періоди життя споруди.

А напередодні відкриття експозиція нового музею поповнилася черговим експонатом. Донька активного шанувальника вітчизняного спорту Василя Гавури подарувала музею унікальну 17-томну добірку недільних додатків "Футбол-Хоккей" до газети "Советский спорт".

Професійно оформлені книги з інформаційними замітками і фотографіями про київське "Динамо", Республіканський стадіон та важливі події української спортивного життя з 1970 по 1986 роки займуть гідне місце в музеї головної спортивної арени України.

"Ця майже рукотворна підшивка - дійсно унікальне зібрання спортивних новини 70-х і 80-х рр., в тому числі новин про "Олімпійський" та "Динамо", - висловив своє захоплення, приймаючи подарунок від вболівальниці, генеральний директор ДК "Укрспортарени" Сергій Сімак. - "Дуже копітка робота була виконана протягом майже двох десятків років. Я радий, що тепер її зможуть побачити й оцінити всі кияни".

За його словами, буде передбачено спеціальний механізм, щоб журналісти, студенти та інші бажаючі мали можливість користуватися цим унікальним архівом.

Відкриття музею відбудеться 12 серпня, а вже після матчу національної збірної унікальна експозиція розкриє двері для жителів і гостей столиці.

Музей створюється в тому числі і руками киян, які приносять експонати з власних колецій.

Теми

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.