Спецпроект

Археологічний музей в Керчі отримав QR-код

В Керченському історико-археологічному музеї відбулось відкриття QR-кодів на будівлі музею.

Про це пише e-crimea.info.

Сфотографувавши і розпознаючи код, турист отримає інформацію про час роботи об'єкта, ціну квитка, телефон для замовлення екскурсій і загальну інформацію. Інформація надається російською і англійською мовами. Надалі планується перекласти її на німецьку, французьку і польську мови.

У Керчі QR-коди встановлюються на 13 об'єктах, що входять до складу Керченського історико-культурного заповідника: музей історії Ельтігенського десанту, Царський курган, античне місто Тірітака, античне місто Пантікапей, античне місто Німфей, античне місто Мірмекій, Мелек-Чесменський курган, лапідарій, фортеця Керч, картинна галерея, історико-археологічний музей, Золота комора та музей історії оборони Аджимушкайських каменоломень.

Коди в першу чергу орієнтовані на туристів. Торік Керч відвідало 68 тис. туристів. Серед них більшу частину склали іноземні громадяни, які тепер зможуть отримати інформацію про об'єкти англійською мовою.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.