Спецпроект

Археологічний музей в Керчі отримав QR-код

В Керченському історико-археологічному музеї відбулось відкриття QR-кодів на будівлі музею.

Про це пише e-crimea.info.

Сфотографувавши і розпознаючи код, турист отримає інформацію про час роботи об'єкта, ціну квитка, телефон для замовлення екскурсій і загальну інформацію. Інформація надається російською і англійською мовами. Надалі планується перекласти її на німецьку, французьку і польську мови.

У Керчі QR-коди встановлюються на 13 об'єктах, що входять до складу Керченського історико-культурного заповідника: музей історії Ельтігенського десанту, Царський курган, античне місто Тірітака, античне місто Пантікапей, античне місто Німфей, античне місто Мірмекій, Мелек-Чесменський курган, лапідарій, фортеця Керч, картинна галерея, історико-археологічний музей, Золота комора та музей історії оборони Аджимушкайських каменоломень.

Коди в першу чергу орієнтовані на туристів. Торік Керч відвідало 68 тис. туристів. Серед них більшу частину склали іноземні громадяни, які тепер зможуть отримати інформацію про об'єкти англійською мовою.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.