Спецпроект

"Садиба Лизогубів" у Седневі стане заповідником

У селищі Седневі Чернігівського району розпочалася робота зі створення історико-культурного заповідника "Садиба Лизогубів".

Про це пише prostir.museum.

Донедавна на території колишньої садиби козацьких полковників і меценатів Лизогубів і в їхньому будинку діяла місцева загальноосвітня школа. Після торішнього відкриття новозбудованого закладу освіти історичні будівлі залишилися без догляду.

Власністю полковників Якова та Юхима Лизогубів Седнів став наприкінці XVII ст. Пізніше перейшов у спадок їхнім нащадкам. Члени роду були шанувальниками літератури та мистецтва. Тож свого часу у них гостювали поети й письменники Т. Шевченко, Б. Грінченко та Л. Глібов, художники Л. Жемчужников, Л. Лагоріо, О. Сластіон. Саме в Седневі знаходиться та сама "гора високая", увічнена Глібовим у вірші "Журба".

Тарас Шевченко приїздив до Седнева двічі. На території садиби росте посаджена нам липа і стоїть один із перших в Україні пам’ятників Кобзареві. Пам’ятками, пов’язаними з родиною Лизогубів, є кам’яниця, Воскресенська церква з дзвіницею і безпосередньо їхня садиба з парком.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.