Спецпроект

АНОНС: "Ніч музеїв" повторять

23 і 24 серпня Музей історії Києва знову запрошує на театралізовану екскурсію "Подорож у Київ 1913 року". Вперше така акція відбулася 17-18 травня у рамках проекту "Ніч музеїв" і була приурочена до Міжнародного дня музеїв. Тепер же Музей історії Києва дає другий шанс потрапити на екскурсії тим, хто не встиг цього зробити у травні.

Про це пише prostir.museum.

Початок екскурсій – о 19.00 та о 20.00  Кількість місць обмежена, тому організатори просять записуватись у екскурсійні групи заздалегідь за телефоном (044) 520–28–26. 

"Музейні ночі" стали традицією у всьому світі. Вперше подібні заходи проводили в Берліні 1997 року на честь Міжнародного дня музеїв, а у 2000-х роках такі акції стали загальноєвропейським явищем. Їх головна мета – розповісти більше про музеї, показати їхній потенціал, урізноманітнити постійні експозиції.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.