Спецпроект

В Одесі на дні моря облаштовували музей радянських лідерів. ФОТО

Група ентузіастів з Одеси облаштовує музей особистостей радянської епохи на дні Чорного моря неподалік пляжу Ланжерон.

Про це пише timeua.com.

Туди вже спустили бетонні бюсти і барельєфи Леніна, Дзержинського, Сталіна, Хрущова, маршалів Жукова і Рокоссовського, а також цілу серію вже безпечних артефактів часів Другої Світової війни. А щоб експозицію не розтягнули "чорні дайвери", під воду на ланцюг посадили сторожового пса - бетонного ротвейлера Альфу.

Засновник музею - водолаз-рятувальник 1-ї категорії ГСЧС України Сергій Зятиков - більше чверті століття в професії. Мало хто на море провів стільки ж часу, скільки він під водою. "Я щодня по три години перебуваю під водою. Все тутешнє узбережжя я напам'ять знаю, з закритими очима по дну пройти зможу, а для новачка тут все однаково, от я і задумався, як би внести різноманітність ".

Пару років тому Сергію прийшла в голову думка заснувати в техзоні біля Ланжерона музей, щоб кожен бажаючий міг абсолютно безкоштовно його відвідати, а тим, хто навчається дайвінгу, було б не нудно працювати під водою. "Спочатку ми притягли туди все, що зуміли знайти на дні: старовинні якорі і протидесантні їжаки. А після почали збирати бюсти вождів", - продовжує ентузіаст.

Підводний експонат

Велика частина бюстів партійних бонз - новоділи. Музейники зізнаються: є два оригінали, але які - тримають у секреті. Правда, додають: з якісних матеріалів статуї перестали робити ще в 60-х роках минулого століття - економили.

"Вони не витримують агресивного морського середовища і розсипаються, тому ми вирішили працювати за спецзамовленням. Знаходимо цікаву для нас форму і в ній з високоміцного бетону відливаємо бюст. Наступний на черзі - бюст легендарного льотчика-випробувача Чкалова ", - каже Зятиков.

Щоб експонат не розколовся при затопленні, на нього надягають акваланг, з поясом з обважнювачів, і повільно опускають на дно. Догляд за експонатами нехитрий: раз на квартал потрібно спуститися на дно і очистити їх від черепашок, пояснює засновник. До кінця сезону він планує опустити на дно ще пару-трійку бюстів: "Через років п'ять я бачу це великим музеєм історії. Ми зберемо під водою те, чому немає місця на суші. А в рамках музею я хочу провести перший міжнародний зліт водолазів та дайверів. Адже збираються ж в Одесі байкери, а водолазам є чим один з одним поділитися, адже це дуже складна і багатогранна професія ".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.