Спецпроект

В Одесі на дні моря облаштовували музей радянських лідерів. ФОТО

Група ентузіастів з Одеси облаштовує музей особистостей радянської епохи на дні Чорного моря неподалік пляжу Ланжерон.

Про це пише timeua.com.

Туди вже спустили бетонні бюсти і барельєфи Леніна, Дзержинського, Сталіна, Хрущова, маршалів Жукова і Рокоссовського, а також цілу серію вже безпечних артефактів часів Другої Світової війни. А щоб експозицію не розтягнули "чорні дайвери", під воду на ланцюг посадили сторожового пса - бетонного ротвейлера Альфу.

Засновник музею - водолаз-рятувальник 1-ї категорії ГСЧС України Сергій Зятиков - більше чверті століття в професії. Мало хто на море провів стільки ж часу, скільки він під водою. "Я щодня по три години перебуваю під водою. Все тутешнє узбережжя я напам'ять знаю, з закритими очима по дну пройти зможу, а для новачка тут все однаково, от я і задумався, як би внести різноманітність ".

Пару років тому Сергію прийшла в голову думка заснувати в техзоні біля Ланжерона музей, щоб кожен бажаючий міг абсолютно безкоштовно його відвідати, а тим, хто навчається дайвінгу, було б не нудно працювати під водою. "Спочатку ми притягли туди все, що зуміли знайти на дні: старовинні якорі і протидесантні їжаки. А після почали збирати бюсти вождів", - продовжує ентузіаст.

Підводний експонат

Велика частина бюстів партійних бонз - новоділи. Музейники зізнаються: є два оригінали, але які - тримають у секреті. Правда, додають: з якісних матеріалів статуї перестали робити ще в 60-х роках минулого століття - економили.

"Вони не витримують агресивного морського середовища і розсипаються, тому ми вирішили працювати за спецзамовленням. Знаходимо цікаву для нас форму і в ній з високоміцного бетону відливаємо бюст. Наступний на черзі - бюст легендарного льотчика-випробувача Чкалова ", - каже Зятиков.

Щоб експонат не розколовся при затопленні, на нього надягають акваланг, з поясом з обважнювачів, і повільно опускають на дно. Догляд за експонатами нехитрий: раз на квартал потрібно спуститися на дно і очистити їх від черепашок, пояснює засновник. До кінця сезону він планує опустити на дно ще пару-трійку бюстів: "Через років п'ять я бачу це великим музеєм історії. Ми зберемо під водою те, чому немає місця на суші. А в рамках музею я хочу провести перший міжнародний зліт водолазів та дайверів. Адже збираються ж в Одесі байкери, а водолазам є чим один з одним поділитися, адже це дуже складна і багатогранна професія ".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.