Спецпроект

Музей Першої світової війни створять у форті на Рівненщині

Обласна влада Рівненщини вирішила відкрити музей Першої світової війни в Тараканівському форті поблизу міжнародної автомагістралі Київ-Чоп.

Про це пише ukrinform.ua.

"Об'єкт був побудований в 1890 році поблизу південно-західних кордонів Російської імперії як одна з трьох найбільших її оборонних споруд", - сказав голова облдержадміністрації Василь Берташ.

За його словами, нині вирішується питання про передачу напівзруйнованого комплексу у підпорядкування місцевої влади.

Після його реставрації в численних підземних транспортних коридорах, де можуть розминутися два автомобілі, розмістять експозиції, а також використовують зовнішні збережені приміщення для демонстрації військового фортифікаційного мистецтва.

Щоб привабити туристів, тут проводитимуть театралізовані реконструкції боїв Першої світової війни, екскурсії по лабіринтах редутів, відкриють стилізований ресторан.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.