Спецпроект

У харківському метрополітені з'явився вагон-музей

З 19 серпня на Салтівській лінії харківського метрополітену пасажирів перевозитиме вагон, присвячений 70-й річниці звільнення Харкова від німецько-фашистських загарбників.

Про це пише dozor.kharkov.ua.

Експозиція вагона-музею присвячена різним періодам життя Харкова - від довоєнного 30-40-х років до відродження 50-60-х.

Увійшовши у вагон, пасажири перенесуться в атмосферу різних етапів життя Харкова - довоєнний, окупаційний, звільнення та відродження з руїн.

Експозиція буде цікава не тільки ветеранам та людям старшого покоління, а й молоді - у фотографіях 50-80-річної давності не складно дізнатися звичні обриси рідного міста.

Крім безлічі фотографій міських вулиць і будівель різного часу у вагоні розміщено інформацію про ветеранів війни, які працювали раніше в Харківському метрополітені.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.