АНОНС: лекція "Українське питання в Російській імперії"

Книгарня "Є" та видавництво "Laurus" запрошують на відкриту дискусію "Українське питання в Російській імперії", що відбудеться 23 серпня.

Під час дискусії обговорюватимуться такі питання:

– 150-річчя Валуєвського циркуляра: сучасні дебати в Україні;
– "Українське питання" в імперії Романових ХІХ – початку ХХ ст.: сучасний стан досліджень;
– Як "українець" переміг "малороса".

Учасники:

Алєксєй Міллєр — доктор історичних, провідний науковий співробітник ІНІСН РАН, професор Центрально-Європейского університету (Будапешт) и РДГУ (Москва). Автор та редактор низки книг з історії націоналізму в Російській імперії, особливо на її західних територіях: "Імперія Романових і націоналізм" (2006), "Західні окраїни Російської імперії" (2006), "Поняття про Росію: до історичної семантики імперського періоду" (2012). Викладав історію імперій і націоналізму в МДУ, РДГУ, ЦЄУ, Варшавському університеті, Києво-Могилянській академії, Манчестерському університеті.

Олексій Толочко – доктор історичних наук, член-кореспондент НАУ, завідуючий Центром досліджень історії Київської Русі Інституту історії України НАНУ. Викладав історію Східної Європи в Києво-Могилянській академії, Гарвардському університеті, Центрально-Європейському університеті.

Георгій Касьянов – доктор історичних наук, професор, завідувач відділу новітньої історії та політики Інституту історії України Національної Академії наук України. Дослідник історії України ХІХ–ХХ ст. Професор кафедри історії Києво-Могилянської академії.

Час і місце заходу: 23 серпня, 18:00. Київ, книгарня "Є" на вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота")

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.