АНОНС: лекція "Українське питання в Російській імперії"

Книгарня "Є" та видавництво "Laurus" запрошують на відкриту дискусію "Українське питання в Російській імперії", що відбудеться 23 серпня.

Під час дискусії обговорюватимуться такі питання:

– 150-річчя Валуєвського циркуляра: сучасні дебати в Україні;
– "Українське питання" в імперії Романових ХІХ – початку ХХ ст.: сучасний стан досліджень;
– Як "українець" переміг "малороса".

Учасники:

Алєксєй Міллєр — доктор історичних, провідний науковий співробітник ІНІСН РАН, професор Центрально-Європейского університету (Будапешт) и РДГУ (Москва). Автор та редактор низки книг з історії націоналізму в Російській імперії, особливо на її західних територіях: "Імперія Романових і націоналізм" (2006), "Західні окраїни Російської імперії" (2006), "Поняття про Росію: до історичної семантики імперського періоду" (2012). Викладав історію імперій і націоналізму в МДУ, РДГУ, ЦЄУ, Варшавському університеті, Києво-Могилянській академії, Манчестерському університеті.

Олексій Толочко – доктор історичних наук, член-кореспондент НАУ, завідуючий Центром досліджень історії Київської Русі Інституту історії України НАНУ. Викладав історію Східної Європи в Києво-Могилянській академії, Гарвардському університеті, Центрально-Європейському університеті.

Георгій Касьянов – доктор історичних наук, професор, завідувач відділу новітньої історії та політики Інституту історії України Національної Академії наук України. Дослідник історії України ХІХ–ХХ ст. Професор кафедри історії Києво-Могилянської академії.

Час і місце заходу: 23 серпня, 18:00. Київ, книгарня "Є" на вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота")

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.