Спецпроект

"Арифметику" XVIII ст. покажуть у Феодосійському музеї. ФОТО

У Феодосійському музеї старожитностей завершується оригінальний виставковий проект «Караван старожитностей». З 5 липня 2013 відвідувачі музею вже змогли побачити вісім виставок проекту. Остання, дев'ята за рахунком виставка «Каравану старожитностей» експонуватиметься з 31 серпня по 6 вересня 2013 Вона знайомить з унікальним експонатом з фондів музею - стародруки «Арифметика» Леонтія Пилиповича Магницького (09.06.1669 - 19-20.10.1739), виданої в Москві в 1703 р.

Про це пише prostir.museum.

У світі збереглося дуже мало примірників "Арифметики" Магницького. "Арифметика" із зібрання Феодосійського музею старовини надійшла в музейну бібліотеку в 1921 р. з бібліотеки генерал-лейтенанта Н.А.Маркса, вченого-археолога, історика, літератора, автора трьох книг "Легенди Криму". У 1970 р. як унікальний експонат "Арифметика" була передана з музейної бібліотеки у фонди музею. У 1991-1993 рр.. "Арифметика" Магницького феодосійського музею пройшла реставрацію в Національному реставраційному центрі у Києві. Було проведено механічне чищення листів, хімічна обробка паперу, підклеєні розриви, заповнені втрати, розчищено тиснення на верхній і нижній кришках. Вперше після реставрації "Арифметика" експонувалася на виставці, приуроченій до Дня міста, в 2007 р.

"Арифметика" Магницького

"Арифметика" Магницького в якості підручника використовувалася в Російській імперії до середини 50-х років XVIII ст. На цій книзі виховувалися цілі покоління діячів фізико-математичної науки. За її змістом можна скласти поняття про спрямованість і характер викладання арифметики і про якість знань, що доставляються цим твором. Тому, вибір даного експоната для останньої виставки проекту "Караван старожитностей" не випадковий. Музей запрошує на нову виставку учнів і викладачів, які зможуть скористатися унікальною можливістю побачити перший вітчизняний друкований підручник з математики. З 1-го по 6-е вересня для організованих груп учнів феодосійських шкіл передбачено безкоштовне відвідування виставки "Арифметика" Леонтія Магницького ".

Відвідувачі Феодосійського музею старовини зможуть познайомитися з "Арифметикою" Леонтія Магницького в дні та години роботи музею з 31.08.2013 по 06.09.2013.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.