Спецпроект

Музей Гончара знімає відеоролики до ювілею. ФОТО

До 20-ліття свого заснування Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” готує чимало цікавих заходів, промо акцій та пишне святкування на початку жовтня.

Про це повідомляє сайт музею.

В найближчі тижні йтиме зйомка відеороликів за участі друзів музею – відомих особистостей, які за роки існування Центру народної культури неодноразово долучалися до його різноманітних заходів, свят та дійств. "Ми використовуємо цю ювілейну дату не як привід погуляти, а як додаткову можливість за допомогою сучасних засобів – нових відео та фото проектів – ще раз привернути увагу до наших традицій, народного мистецтва, української культури загалом", – говорить генеральний директор НЦНК "Музей Івана Гончара" Петро Гончар.

В результаті музикант і організатор численних фестивалів Олег Скрипка самотужки викручує горщика на гончарному колі; Ілларія плете весільний вінок; Марія Бурмака тче на столітньому верстаті; Сестри Тельнюк розписують писанки; кінорежисер Олесь Санін вирізає з дерева бандуру та на ній грає, та ще багато хто з відомих особистостей з'явиться у незвичній для них іпостасі у промо роликах музею, переглянути які невдовзі можна буде на екранах телевізорів та в мережі інтернет.

Тоня Матвієнко
Етно-гурт "Даха-браха"

Також особливістю цього проекту є те, що всі "зіркові" учасники будуть одягнені в давній автентичний одяг того регіону, де вони народилися, – це будуть найкращі речі зі збірки музею, що сформована за час його існування. "Можливо вони ніколи не вбиралися у вбрання своєї місцевості, звідки походять їх роди. Тому, для кожного з них це також нагода відчути силу своїх родових джерел і відновити зв’язок поколінь через одяг, в який увібрана і на якому прописана ця інформація, – говорить Мирослава Вертюк, працівниця НЦНК "Музей Івана Гончара".

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.