Спецпроект

Музей Гончара знімає відеоролики до ювілею. ФОТО

До 20-ліття свого заснування Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара” готує чимало цікавих заходів, промо акцій та пишне святкування на початку жовтня.

Про це повідомляє сайт музею.

В найближчі тижні йтиме зйомка відеороликів за участі друзів музею – відомих особистостей, які за роки існування Центру народної культури неодноразово долучалися до його різноманітних заходів, свят та дійств. "Ми використовуємо цю ювілейну дату не як привід погуляти, а як додаткову можливість за допомогою сучасних засобів – нових відео та фото проектів – ще раз привернути увагу до наших традицій, народного мистецтва, української культури загалом", – говорить генеральний директор НЦНК "Музей Івана Гончара" Петро Гончар.

В результаті музикант і організатор численних фестивалів Олег Скрипка самотужки викручує горщика на гончарному колі; Ілларія плете весільний вінок; Марія Бурмака тче на столітньому верстаті; Сестри Тельнюк розписують писанки; кінорежисер Олесь Санін вирізає з дерева бандуру та на ній грає, та ще багато хто з відомих особистостей з'явиться у незвичній для них іпостасі у промо роликах музею, переглянути які невдовзі можна буде на екранах телевізорів та в мережі інтернет.

Тоня Матвієнко
Етно-гурт "Даха-браха"

Також особливістю цього проекту є те, що всі "зіркові" учасники будуть одягнені в давній автентичний одяг того регіону, де вони народилися, – це будуть найкращі речі зі збірки музею, що сформована за час його існування. "Можливо вони ніколи не вбиралися у вбрання своєї місцевості, звідки походять їх роди. Тому, для кожного з них це також нагода відчути силу своїх родових джерел і відновити зв’язок поколінь через одяг, в який увібрана і на якому прописана ця інформація, – говорить Мирослава Вертюк, працівниця НЦНК "Музей Івана Гончара".

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.