Спецпроект

В Антверпені відкривається музей емігрантів

28 вересня в бельгійському Антверпені відкриється музей, присвячений історії еміграції з Європи в Новий Світ (Red Star Line Museum). Він названий на честь судноплавної компанії, яка за період з 1873 до 1934 року перевезла з цього міста в США і Канаду 6 мільйона пасажирів.

Про це пише travel.ru.

Red Star Line вважається одним із символів найбільшого міста Фландрії, а район вздовж набережної річки Шельди, де знаходилися її складські приміщення та офіс, сьогодні називають одним з найцікавіших у місті. Новий музей розповість про історію самої судноплавної компанії та її пасажирів, про Антверпені як один з найбільших портів Європи, і ширше - про історію еміграції.

У період розквіту Red Star Line з Антверпена відправлялося по два кораблі на тиждень, кожен з яких перевозив до півтори тисячі осіб. Найзнаменитішими пасажирами, які подорожували судами цієї компанії, були Альберт Ейнштейн, знаменитий згодом американський композитор Ірвінг Берлін і майбутній прем'єр- міністр Ізраїлю Голда Меїр.

Великі складські та інші приміщення Red Star Line були переобладнані в однойменний музей, проте вся архітектурна та історична цінність будівель збережена, повідомляє туристичний офіс Фландрії. Квиткова каса нагадує стійку реєстрації в аеропорту, таким чином, відвідувачів налаштовують на те, що вони зараз відправляться в подорож у минуле. Основна експозиція представлена ​​у восьми залах, які займають два поверхи, кожен з них відтворює один з епізодів в історії типового емігранта кінця XIX - початку XX століття. Один зал представляє собою офіс туристичного агентства у Варшаві, другий - вагон поїзда, третій - каюту на борту судна Red Star Line, четвертий - пункт прийому емігрантів у Нью - Йорку і так далі. З самого верхнього рівня музею відкривається мальовничий вид на Антверпен.

Експозиція музею розповість безліч індивідуальних історій емігрантів. Експонати для його колекції збиралися довго і копітко, як у Бельгії, так і в Америці; багато з них були передані в дар нащадками перших емігрантів і колишніх пасажирів Red Star Line.



Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.