Спецпроект

На Балтійському морі з'явився новий музей

У містечку Аренсхоп відкрився музей, присвячений творчості художників, які жили в колонії на узбережжі Балтійського моря. Серед них були Олексій Явленський і Маріанна Верьовкіна.

Про це пише dw.de.

У містечку Аренсхоп ( Ahrenshoop ) у п'ятницю , 30 серпня , відкрився художній музей , присвячений творчості художників, які жили в заснованій ними колонії на узбережжі Балтійського моря , повідомляє інформаційне агентство dpa . За інформацією на сайті музею , його архітектурне рішення було " навіяно мотивами самої колонії" . Музейні корпусу імітують зовнішній вигляд місцевих дерев'яних рибальських будинків , які свого часу так полюбилися художникам своїм зовнішнім лаконізмом і внутрішньої простотою.

Художня історія за сто років

Ще наприкінці XIX століття у європейських художників з'явилася мода на колективні літні виїзди на природу, зокрема, на узбережжя Атлантики, Північного і Балтійського морів. Учасники таких поїздок, як правило, були друзями, і поєднували відпочинок з інтенсивним творчим обміном, спільними пленерами, організацією пересувних виставок. Одна з таких колоній виникла в містечку Аренсхоп на Балтиці, приблизно в 50 кілометрах від Ростока.

Колонія в Аренсхоп була заснована Ольденбурзьким живописцем Паулем Мюллер-Кемпффом (Paul Müller - Kaempff) в 1892 році. Він не тільки збудував будинок у мальовничому рибацькому селі, а й заснував тут художню школу, що привернуло в Аренсхоп безліч інших живописців, студентів та любителів мистецтва.

У різний час у колонії жили і творили Фріц Гребе (Fritz Grebe) , Туро Бальцер (Thuro Balzer) , Елізабет фон Айкен (Elisabeth von Eicken) . Улітку 1911 року тут провели кілька тижнів Олексій Явленський і Маріанна Верьовкіна. Цікаво , що Аренсхоп не втратив свого художнього "​​ухилу" і в роки НДР.

Багатій спадщині колонії і найяскравішим моментам художньої історії узбережжя Балтійського моря і присвячено новий музей. У його колекції - понад 500 робіт художників, що представляють практично всі напрямки сучасного німецького мистецтва. Багато з картин присвячені природі тутешніх місць.

Музей розрахований насамперед на відвідувачів з числа відпочиваючих, через те, що село налічує трохи більше шестисот мешканців .

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.