Спецпроект

На Балтійському морі з'явився новий музей

У містечку Аренсхоп відкрився музей, присвячений творчості художників, які жили в колонії на узбережжі Балтійського моря. Серед них були Олексій Явленський і Маріанна Верьовкіна.

Про це пише dw.de.

У містечку Аренсхоп ( Ahrenshoop ) у п'ятницю , 30 серпня , відкрився художній музей , присвячений творчості художників, які жили в заснованій ними колонії на узбережжі Балтійського моря , повідомляє інформаційне агентство dpa . За інформацією на сайті музею , його архітектурне рішення було " навіяно мотивами самої колонії" . Музейні корпусу імітують зовнішній вигляд місцевих дерев'яних рибальських будинків , які свого часу так полюбилися художникам своїм зовнішнім лаконізмом і внутрішньої простотою.

Художня історія за сто років

Ще наприкінці XIX століття у європейських художників з'явилася мода на колективні літні виїзди на природу, зокрема, на узбережжя Атлантики, Північного і Балтійського морів. Учасники таких поїздок, як правило, були друзями, і поєднували відпочинок з інтенсивним творчим обміном, спільними пленерами, організацією пересувних виставок. Одна з таких колоній виникла в містечку Аренсхоп на Балтиці, приблизно в 50 кілометрах від Ростока.

Колонія в Аренсхоп була заснована Ольденбурзьким живописцем Паулем Мюллер-Кемпффом (Paul Müller - Kaempff) в 1892 році. Він не тільки збудував будинок у мальовничому рибацькому селі, а й заснував тут художню школу, що привернуло в Аренсхоп безліч інших живописців, студентів та любителів мистецтва.

У різний час у колонії жили і творили Фріц Гребе (Fritz Grebe) , Туро Бальцер (Thuro Balzer) , Елізабет фон Айкен (Elisabeth von Eicken) . Улітку 1911 року тут провели кілька тижнів Олексій Явленський і Маріанна Верьовкіна. Цікаво , що Аренсхоп не втратив свого художнього "​​ухилу" і в роки НДР.

Багатій спадщині колонії і найяскравішим моментам художньої історії узбережжя Балтійського моря і присвячено новий музей. У його колекції - понад 500 робіт художників, що представляють практично всі напрямки сучасного німецького мистецтва. Багато з картин присвячені природі тутешніх місць.

Музей розрахований насамперед на відвідувачів з числа відпочиваючих, через те, що село налічує трохи більше шестисот мешканців .

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.