Спецпроект

На Балтійському морі з'явився новий музей

У містечку Аренсхоп відкрився музей, присвячений творчості художників, які жили в колонії на узбережжі Балтійського моря. Серед них були Олексій Явленський і Маріанна Верьовкіна.

Про це пише dw.de.

У містечку Аренсхоп ( Ahrenshoop ) у п'ятницю , 30 серпня , відкрився художній музей , присвячений творчості художників, які жили в заснованій ними колонії на узбережжі Балтійського моря , повідомляє інформаційне агентство dpa . За інформацією на сайті музею , його архітектурне рішення було " навіяно мотивами самої колонії" . Музейні корпусу імітують зовнішній вигляд місцевих дерев'яних рибальських будинків , які свого часу так полюбилися художникам своїм зовнішнім лаконізмом і внутрішньої простотою.

Художня історія за сто років

Ще наприкінці XIX століття у європейських художників з'явилася мода на колективні літні виїзди на природу, зокрема, на узбережжя Атлантики, Північного і Балтійського морів. Учасники таких поїздок, як правило, були друзями, і поєднували відпочинок з інтенсивним творчим обміном, спільними пленерами, організацією пересувних виставок. Одна з таких колоній виникла в містечку Аренсхоп на Балтиці, приблизно в 50 кілометрах від Ростока.

Колонія в Аренсхоп була заснована Ольденбурзьким живописцем Паулем Мюллер-Кемпффом (Paul Müller - Kaempff) в 1892 році. Він не тільки збудував будинок у мальовничому рибацькому селі, а й заснував тут художню школу, що привернуло в Аренсхоп безліч інших живописців, студентів та любителів мистецтва.

У різний час у колонії жили і творили Фріц Гребе (Fritz Grebe) , Туро Бальцер (Thuro Balzer) , Елізабет фон Айкен (Elisabeth von Eicken) . Улітку 1911 року тут провели кілька тижнів Олексій Явленський і Маріанна Верьовкіна. Цікаво , що Аренсхоп не втратив свого художнього "​​ухилу" і в роки НДР.

Багатій спадщині колонії і найяскравішим моментам художньої історії узбережжя Балтійського моря і присвячено новий музей. У його колекції - понад 500 робіт художників, що представляють практично всі напрямки сучасного німецького мистецтва. Багато з картин присвячені природі тутешніх місць.

Музей розрахований насамперед на відвідувачів з числа відпочиваючих, через те, що село налічує трохи більше шестисот мешканців .

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.