Спецпроект

У київських музеях влада хоче відкрити сувенірні крамниці

В Управлінні туризму КМДА разом з директорами комунальних музеїв розглядають питання про відкриття в музеях розкладок чи невеликих крамниць з продажу якісних київських сувенірів.

Про це пише prostir.museum.

Під час робочого обговорення теми стало зрозуміло, що практично кожен столичний музей зіткнувся на практиці з юридичними проблемами, які виникають при започаткуванні цієї справи, і багато музеїв уже навіть мають розкладку для продажу власної друкованої продукції.

Начальник Управління, Тетяна Слишик, наголосила на актуальності питання, адже через столичні музеї проходить значна частина туристів: "Чи є у вас у когось крамниця, якесь маленьке кафе? Це ж нормальна практика на заході, коли людина прийшла в музей, випила каву, купила солодощі. Давайте спробуємо розпочати діалог з цього питання. Ми наступного разу на зустріч запросимо також і податківців та спробуємо випрацювати алгоритм роботи".

"Для відкриття сувенірної крамниці в музеї є два шляхи: відкрити її музеєві самому чи пустити на територію орендаря. Що стосується першого варіанту – то це дуже складне питання, адже офіційно музей не може мати прибутку, бо це неприбуткова організація. Коли ж музей хоче здати територію в оренду, то має бути оголошено про намір, і дається термін 10 днів. Якщо заявник один, то тоді комісія з питань власності приймає рішення про укладання договору з єдиним заявником. Якщо заявників кілька – тоді проводиться конкурс, переможцем якого є той, хто пропонує більшу оренду. Орендна ставка – це 18% від вартості об’єкту оренди, тобто має бути проведена незалежна оцінка об’єкту оренди", - пояснив присутній на нараді представник Департаменту комунальної власності м. Києва.  

В підсумку зустрічі було домовлено, що музеї подадуть до Департаменту свої пропозиції та інформацію про можливості, а формат крамницб та інші деталі буде узгоджено під час подальших робочих зустрічей.

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.