Спецпроект

У київських музеях влада хоче відкрити сувенірні крамниці

В Управлінні туризму КМДА разом з директорами комунальних музеїв розглядають питання про відкриття в музеях розкладок чи невеликих крамниць з продажу якісних київських сувенірів.

Про це пише prostir.museum.

Під час робочого обговорення теми стало зрозуміло, що практично кожен столичний музей зіткнувся на практиці з юридичними проблемами, які виникають при започаткуванні цієї справи, і багато музеїв уже навіть мають розкладку для продажу власної друкованої продукції.

Начальник Управління, Тетяна Слишик, наголосила на актуальності питання, адже через столичні музеї проходить значна частина туристів: "Чи є у вас у когось крамниця, якесь маленьке кафе? Це ж нормальна практика на заході, коли людина прийшла в музей, випила каву, купила солодощі. Давайте спробуємо розпочати діалог з цього питання. Ми наступного разу на зустріч запросимо також і податківців та спробуємо випрацювати алгоритм роботи".

"Для відкриття сувенірної крамниці в музеї є два шляхи: відкрити її музеєві самому чи пустити на територію орендаря. Що стосується першого варіанту – то це дуже складне питання, адже офіційно музей не може мати прибутку, бо це неприбуткова організація. Коли ж музей хоче здати територію в оренду, то має бути оголошено про намір, і дається термін 10 днів. Якщо заявник один, то тоді комісія з питань власності приймає рішення про укладання договору з єдиним заявником. Якщо заявників кілька – тоді проводиться конкурс, переможцем якого є той, хто пропонує більшу оренду. Орендна ставка – це 18% від вартості об’єкту оренди, тобто має бути проведена незалежна оцінка об’єкту оренди", - пояснив присутній на нараді представник Департаменту комунальної власності м. Києва.  

В підсумку зустрічі було домовлено, що музеї подадуть до Департаменту свої пропозиції та інформацію про можливості, а формат крамницб та інші деталі буде узгоджено під час подальших робочих зустрічей.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.