Спецпроект

Лувр збирає гроші на реставрацію знаменитої статуї. ФОТО

Найбільш відвідуваний музей світу, паризький Лувр, оголосив про проект зі збору грошей на реставрацію знаменитої статуї "Ніка Самофракійська" та прилеглих до неї сходів Дару.

Про це пише lb.ua.

Загальний бюджет реставраційних робіт складає 4 млн євро. Три мільйони пожертвували приватні компанії та відділення Банку Америки - Меррілл Лінч. Решту суми у розмірі 1 млн євро музей планує зібрати за рахунок краудфандінга.

Це не вперше, коли Лувр звертається до публіки за фінансовою допомогою. У 2010 році музей зібрав 1 260 000 євро на купівлю "Трьох грацій " Лукаса Кранаха, німецького живописця 16- го століття. Тоді мільйон євро вдалося зібрати за місяць.

Аналогічні кампанії по збору грошей Лувр проводив в 2011 і 2012 роках - на реставрацію архітектурних споруд з Каїра, а також на купівлю двох статуеток зі слонової кістки 13-го століття, які вважаються національним надбанням Франції.

Ніка Самофракійська

"Ніка Самофракійська" - давньогрецька мармурова статуя богині перемоги Ніки, створена приблизно в 190 році на честь перемоги жителів острова Родос над військом сирійського царя. У квітня 1863 вона була знайдена французьким археологом -аматором Шарлем Шампуазо на острові Самотракі.

Робота з реставрації статуї розпочнеться вже цього тижня. Таким чином і сама статуя, і сходи, що ведуть до неї в галереї Денон в Луврі, будуть закриті до червня 2014 року.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.