Спецпроект

У Музеї окупації Латвії - виставка про Голодомор

11 вересня у Музеї окупації Латвії в Ризі відбудеться відкриття виставки "Голодомор в Україні 1932-1933 років — геноцид українського народу".

Захід приурочено до 80-х роковин Голодомору в Україні, повідомляє Конгрес українців Латвії.

Основу виставки складають плакати, архівні матеріали, документи тих часів, фільми про Голодомор 1932-1933 років.

За словами організаторів, дана виставка — висвітлення історичної правди про злочини тоталітарного режиму більшовиків на території України, переосмислення трагедій минулого і вшанування пам’яті невинно вбитих людей.

"Знайдені архівні документи вищих партійних та державних органів влади Радянського Союзу, а також документи міжнародних організацій підтверджують, що Голодомор є геноцидом українського народу, а голод використовувався як зброя масового знищення людей, - зазначають організатори виставки.

Відвідувачі ознайомляться з фотографіями і періодичними виданнями того часу, публіцистичними творами вітчизняних і зарубіжних літераторів, науковими працями дослідників, спогадами свідків голоду, рецептами сурогатних страв, за допомогою яких люди намагалися вижити. 

Виставка буде представлена в місті Ризі в Музеї окупації Латвії з 11 вересня по 11 жовтня та в місті Єлгава у листопаді.

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

Нагадаємо, що у грудні 2010 року президент України Віктор Янукович відмовився відвідати цей музей, хоча візит у нього передбачений державним протоколом Латвії.

Музей окупації Латвії (латис. Latvijas Okupācijas muzejs) - музей в Ризі, експозиція якого висвітлює період історії Латвії з 1940 до 1991 року.

Цей період підрозділяється творцями експозиції на три етапи, які мають такі назви: "перший рік радянської окупації (1940-1941)", "окупація нацистською Німеччиною (1941-1944)" і "повоєнна радянська окупація (1944-1991) ".

Заснований в 1993 році. Фонди Музею складають близько 30 тисяч документів, фотографій, письмових, усних та матеріальних свідчень, що відображають історію Латвії з 1940 по 1991 рік, а також пам'ятні речі з місць ув'язнення і спецпоселення.

Дивіться також: 

Екскурсія музеєм окупації Латвії. ФОТО

Екскурсія меморіалом пам'яті жертв Голодомору. ФОТО

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.