Спецпроект

Львівський історичний музей святкує своє 120-річчя

Один з найстаріших і найбагатших музеїв України - Львівський історичний музей - на поточному тижні відзначає 120-ту річницю з дня свого заснування.

Про це пише uadaily.net.

За словами заступника голови Львівської облдержадміністрації Ірина Романів, Львівський державний історичний музей є одним з найбагатших музеїв Європи.

"Музей багатий і своїми приміщеннями, оскільки перебуває в унікальних пам'ятках архітектури, з іншого боку, він є найбагатшим з точки зору експозиції. 400 тисяч відвідувачів щороку - це найбільш відвідуваний музей на Львівщині. Враховуючи велику історичну цінність, колекції Львівського історичного музею неодноразово презентувалися на міжнародних виставках, зокрема, у Нью - Йорку, Лондоні, Відні, Парижі, Празі, Варшаві та інших містах Європи", - зазначила Романів.

Збірки Львівського історичного музею налічують понад 350 тисяч музейних предметів. Це археологічні матеріали, твори живопису, скульптури, графіки, архівні документи, рукописні і стародруки, вироби з металу, шкіри, дерева, скла та порцеляни, меблі, годинники, музичні інструменти, фотографії та фотонегативи, зброя, а також пам'ятки нумізматики, фалеристики, сфрагістики тощо.

Фондова колекція Львівського історичного музею у багато разів перевищує кількість експонатів всіх музеїв Львова системи Міністерства культури разом узятих.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.