Спецпроект

Дніпропетровський музей шукає спонсорів та партнерів

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького шукає допомоги спонсорів, партнерів для взаємовигідного співробітництва в організації показу колекції цінних паперів.

Про це пише prostir.museum.

Музей має 270-тисячне музейне зібрання з різноманітними колекціями, які відтворюють усі аспекти людського життя, різні сфери діяльності і зацікавлень.

Однією з таких колекцій є збірка цінних паперів (акцій, облігацій) кінця ХІХ — поч. ХХ ст., періоду промислового буму на півдні України. В цей час в Російській імперії поряд з окремими капіталістами з’являється капіталіст асоційований — акціонерні товариства, що забезпечило колосальне розширення масштабів виробництва і виникнення підприємств, які були неможливі для окремого капіталу.

Усього в музейній колекції біля 150 акцій і облігацій, які здебільшого надійшли від мецената музею Дмитра Олександровича Піркла протягом 2010-2013 рр. Це акції бельгійських, французьких і російських товариств, або сумісних: російсько-бельгійських, франко-російських. З них найбільша кількість акцій і облігацій товариств, створених у Бельгії — Брюсселі.

За галузями промисловості найбільша кількість акцій металургійних АТ, за ними йдуть кам’яновугільні підприємства, залізорудні, хімічні і скляні компаніїї, електричні трамваї, будівельні, залізничні, банківські.

Маючи таку численну і цінну колекцію, музей планує організувати і провести ряд змістовних і корисних наукових і просвітницьких заходів з метою дослідження і популяризації історії фінансово-промислового підприємництва в Україні. Зокрема, це підготовка і проведення масштабної виставки у Дніпропетровську на базі музею, міжнародної наукової конференції з вказаної проблематики та видання каталогу цінних паперів з фондів музею.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.