Спецпроект

Дніпропетровський музей кличе на фестиваль з хіп-​​хопом і бійками

Наступної суботи, 21 вересня, Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д. І. Яворницького запрошує всіх на молодіжне свято під відкритим небом "Гончарне коло".

Про це пише dp.vgorode.ua.

Свято "сили, мужності та енергії" проходитиме на площі біля музею. Тут розгорнеться справжня гончарна майстерня, де зіллються в єдине ціле дві стихії - глина і вогонь. Кожен бажаючий зможе взяти участь у майстер-класах від кращих гончарів міста і спробувати свої сили на гончарному крузі. Гості свята зможуть не тільки на власні очі побачити, як складається справжня гончарна піч, а й випалити в ній власний шедевр.

Весь день буде діяти ярмарок виробів гончарів і керамістів. Майстри з Дніпропетровська та області привезуть на продаж всілякі глиняні вироби.

Організатори також обіцяють яскраву концертну програму: виступи кращих бойових шкіл Дніпропетровська, сучасних танцювальних колективів та молодіжних музичних груп.

Фіналом свята, як завжди, стане фаєршоу від театру вогню "Елементи".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.