Спецпроект

На території Софійського музею розпочалися археологічні розвідки

На території Софійського музею було розпочато розвідувальні археологічні дослідження задля визначення напрямів і масштабів розкопок на наступні роки. Археологічну розвідку зумовила потреба в чіткому визначенні локалізації решток храму ХІ століття, стратиграфії ділянок, потужності культурних шарів тощо.

Про це пише prostir.museum.

"Для досліджень закладено три шурфи, – повідомив завідувач сектору археологічних досліджень заповідника Тимур Бобровський. – В одному шурфі на ділянці колишнього митрополичого саду вже відкрито залишки храму XI століття. Деякі з дослідників вважають, що це той самий згадуваний у літописах храм Святої Ірини. Однак глибші дослідження проводитимуться наступного року. Другий та третій шурфи закладено для дослідження стратиграфії та особливостей культурного шару власне садиби Софійського собору".

Науковець також розповів, що завдяки археологічним розкопкам, націленим на розвідувальне вивчення території, минулими роками було знайдено залишки мурованої давньоруської лазні XI століття та фрагмент стародавньої огорожі митрополичої садиби. У попередні роки на території садиби археологи наштовхнулись на фундаменти різних споруд XVII століття. Їхні повторні дослідження, на думку Тимура Бобровського, дозволять знайти входи до підземних комплексів і господарських льохів садиби Софійського собору.

Археологічні пошукові дослідження проводяться спільною експедицією Національного заповідника "Софія Київська" та Інституту археології НАНУ під керівництвом члена-кореспондента НАНУ Гліба Івакіна.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.