Спецпроект

В інтернеті з'явився музей німецьких діячів мистецтва у вигнанні

У середу, 18 вересня, в інтернеті відкрилася онлайн-експозиція, присвячена спадщині діячів мистецтва, вимушених бігти з Німеччини в часи націонал-соціалізму. Серед представлених у ній авторів - художник Макс Бекман, драматург Бертольд Брехт, письменник Томас Манн і багато інших.

Про це пише dw.de.

Планується, що проект "Мистецтво у вигнанні" об'єднає бази даних цілого ряду музеїв, архівів і науково-дослідних інститутів (серед них, наприклад, Єврейські музеї Франкфурта, Берліна і Мюнхена, музей "Німецька кінематека", Німецький літературний архів в Марбахі) про приблизно 8 тисяч вимушених тікати з країни представниках культурної еліти і доповнить їх відсутньою інформацією.

Мета проекту - створити універсальну базу даних діячів мистецтва, постраждалих від диктатур XX століття, і їх творів. На першому етапі проект буде стосуватися лише жертв націонал-соціалізму. Далі планується включити у віртуальну виставку також спадщину діячів мистецтва, які втекли з НДР або комуністичних диктатур Східної Європи.

На створення віртуальної експозиції з бюджету Федерального відомства у справах культури виділено 745 000 євро. Ще приблизно 2 мільйони євро планується витратити на оцифровку картин, фотографій, листів та інших архівних документів.

Проект реалізується під егідою Німецької національної бібліотеки.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.