Спецпроект

АНОНС: лекція архітектора з Берліну про те, як будувати музеї

В рамках паралельної лекційної програми до проекту "Динамічний музей" у Києві відбудеться лекція архітектора, співавтора архітектурного проекту знаменитого берлінського Нового музею Александера Шварца (Німеччина).

Александер Шварц розповість про історію музейної будівлі, про старі та нові підходи до архітектури музею, про те, як колекція музею визначає його архітектуру, адже "значно легше будувати для музею з колекцією, аніж для музею без колекції".

Буде розказано про низку музейних проектів, створених архітектурною компанією "Девід Чипперфілд" для  Берліна – постійно мінливого міста, а також про музейні проекти для інших країн чи інших часів – від малесеньких сучасних музеїв у пустелі Судану до реставрації знаменитої модерністської будівлі Нової галереї Міса ван дер Рое в Берліні.

Організатори заходу: Фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" й Національний художній музей у співпраці з Goethe-Institut в Україні.

Час і місце: 25 вересня 2013 року об 11:00 в Національному художньому музеї (Київ, вул. Грушевського, 6).

У програмі: лекція, дискусія, спілкування за кавою.

Александер Шварц – берлінський архітектор, креативний директор і партнер архітектурного бюро David Chipperfield Architects Berlin. Керівник відомих музейних архітектурних проектів, зокрема, Нового музею та галереї Джеймса Саймона на Музейному острові в Берліні, музею сучасної літератури в Марбаху та музею Фолькванг в Есені. Викладає в університеті Баухауз у Веймарі.

Олеся Островська-Люта – куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова.

Попередня акредитація здійснюється за електронною адресою: education@namu.kiev.ua

Дивіться інші лекції в рамках проекту "Динамічний музей":

"Рух як складова музейного простору". Лекція Дітера Богена

"Як виставляють скульптури у Луврі". Лекція Ґілема Шерфа

"Музеї у глобалізованому суспільстві". Лекція Ганса Мартіна Хінца

"Потреби та очікування публіки". Лекція Ксеркса Мазди

"Сучасні тенденції музейної справи". Лекція Давіда Лордкіпанідзе

"Куди прямують європейські музеї?". Лекція Міхаіла Ґнєдовского

Всі матеріали за темою "Скульптура"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.