АНОНС: телевізійна ІП - українська бондіана і Яневський про ОУН

24 вересня в ефірі програми "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" журналіст та історик Данило Яневський озвучить уласні украй нетрадиційні (з точки зору класичної історіографії) погляди на діяльність лідерів українського націоналістичного руху у 20-х - 50-х роках XX століття.

Глядачі програми "Історична правда" зможуть стати свідками дискусії ведучого Вахтанга Кіпіані із запрошеним у студію гостем - зокрема, про те, чому саме Яневський робить висновок, що лідери українського націоналістичного руху (головно ті, що діяли в екзилі) були агентами розвідок багатьох європейських держав.

Крім того, програма запропонує увазі аудиторії розслідування: чи правомірно (чи є для цього історико-політичні підстави) вважати, що Українська повстанська армія діяла за вказівками керівників Організації українських націоналістів?

У другій частині програми йтиметься про життя і творчий доробок популярного у Львові 30-х років українського музиканта Богдана Весоловського, званого Бонді. І про те, як головні віхи його життя в Галичині перед еміграцією до Канади можуть слугувати ілюструванням складних процесів, що відбувалися в Західній Україні, починаючи з 1939 року.

Також "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" розповість про маловідомого на батьківщині українця Пилипа Коновала - кавалера ордена Хреста Вікторії - найвищої та найпочеснішої нагороди за мужність перед лицем ворога, якою можуть бути нагороджені військовики з країн, що підлеглі Британській короні.

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.