Спецпроект

Єврейський музей Москви представляє спільний з Google мультимедіа-проект

Єврейський музей та Центр толерантності і компанія Google запрошують відвідати офіційне відкриття інноваційного цифрового проекту Єврейського музею і центру толерантності на платформі Академії Культури Google. Це перший проект Академії культури Google в Росії з серії "Карби Історії" - віртуальні експозиції з історії єврейського театру та колекції артефактів юдаїки.

Про це пише jewish.ru.

Академія Культури Google є міжнародною цифровою платформою, спрямованою на популяризацію культурно-історичної спадщини країн. Вона об'єднує сьогодні понад 250 музеїв і історичних архівів по всьому світу.

Єврейський музей і центр толерантності планує запуск нового напрямку на платформі Академії Культури Google в Росії - серію віртуальних виставок, спрямованих на надання доступу широкій міжнародній аудиторії до унікальних матеріалів з ​​єврейської історії та культури.

Перші дві виставки, які будуть представлені в рамках урочистої церемонії відкриття проекту, присвячені історії юдаїки та єврейського театру.

Єврейський музей та Центр толерантності в Москві відкрився 11 листопада 2012 року на території Бахметьєвського автобусного парку. Територія площею 8,5 тис. кв. м вмістила 12 павільйонів, де можна подивитися фільми, щось дізнатися і на місці обговорити, провести зустрічі з носіями національної єврейської традиції.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.