ЗАКРИВАЮТЬ ЖУРНАЛ "ПЕРЕЦЬ". Обкладинки

Керівник видавництва "Преса України" підписав наказ про ліквідацію журналу "Перець" та скорочення штату працівників з першого грудня.

Про це повідомив карикатурист та працівник видання Валерій Чмирьов у своєму блозі, пише "Телекритика".

"Керівник видавництва "Преса України" підписав наказ про ліквідацію журналу "Перець" та скорочення штату працівників з 1.12.2013 року як нерентабельного", - стверджує карикатурист.

Творчому колективу видання запропонували зайняти робітничі посади. Пан Чмирьов написав також, що колектив наразі чекає на пропозиції, які б дозволили працівникам працювати над журналом.

Обкладинка одного з номерів "Перця" за 1950 рік. "Всі ваші сусіди перевиконали план травосіяння... - Так це ж прекрасно! Значить, вони перевиконають наше недовиконання"

"Працівникам журналу запропоновані посади в комбінаті на кшталт брошурувальника, прибиральника тощо, - написав Чмирьов. - Творчий колектив художників-карикатуристів, гумористи, штатні працівники змушені шукати прихистку у якомусь іншому видавництві. Дуже сумно! Чекаємо на пропозиції".

Також карикатурист нагадав, що у березні 2014 року журналу виповнилося б 92 роки.

1961 рік. Осиковий кілок у Холодну війну

"Перець" — сатирично-гумористичний ілюстрований журнал. Заснований у 1922 році, спершу видавався під назвою "Червоний перець" у Харкові. Журнал був додатком до урядового видання УСРР "Вісті ВУЦВК", так само, як і ілюстрований новинний часопис "Всесвіт".

Серед авторів був надзвичайно популярний Остап Вишня, серед ілюстраторів - Олександр Довженко й Анатолій Петрицький.

1969 рік. Всі обкладинки: ЖЖ perec-ua

У 1934 році після низки репресій проти співпробітників "Червоний перець" припинив вихід, разом із згаданим вище "Всесвітом".

1971 рік

У травні 1941 році журнал відновив свою діяльність - у Києві під назвою "Перець". Часопис був друкованим органом ЦК Компартії України.

1978 рік

Дотримуючись "генеральної лінії партії" у зовнішній та економічній політиці, "Перець" критикував і окремі вади соціалістичного суспільства - бюрократію, алкоголізм, споживацтво, родинні і ґендерні стосунки тощо. 

1979 рік

Регулярно друкував листи читачів із критикою "недоліків на місцях" - часто на ці скарги була реакція владних органів.

 Ще один 1979 рік. "Подарунок мамі до 8 березня" :)

У повоєнні часи став одним із найпопулярніших видань в Україні та за її межами. Переважно завдяки письменникові-сатирику Федорові Маківчуку, який був головним редактором журналу 40 років - із 1946-го до 1986-го.

1984 рік. Висміювання тих, хто женеться за "західним способом життя"

На початку 1986 року наклад "Перця" становив 3,3 млн примірників. У 1970-1980-х рр. у касу ЦК КПУ від продажу "Перця" щомісяця надходило 12 млн радянських карбованців.

1988 рік. Висміювання радянського дефіциту товарів. Автор малюнку - легендарний художник Радна Сахалтуєв

В 1940-х роках Українська повстанська армія видавала підпільний гумористичний журнал "Український перець".

Дивіться також:

Журналу "Перець" - 90 років! ОБКЛАДИНКИ

1971: Тарапунька і Штепсель як зброя радянського агітпропу. ВІДЕО

"Хрін" - гумористичний часопис УПА

Журнал "Всесвіт" у 1958-51 рр. СКАНИ

"Лис Микита" - гумористичний журнал діаспори. ФОТО

Карикатури на "буржуазних націоналістів". СКАНИ

Інші матеріали за темою "Обкладинки"

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.