Спецпроект

До 80-річчя Голодомору покажуть розповіді тих, хто вижив

80 історій від українців, що пережили страшний голод 1932-33 років, зберуть до 80-х роковин Голодомору.

Спогади записали на відео та щодня на сайті проекту викладають по одному запису, так що 23 листопада — у День пам’яті жертв Голодомору — їх буде рівно 80, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Як ідеться на сайті проекту, його реалізація стала можливою завдяки пожертві у пам’ять про двох хлопчиків — Василя і Сашка, брат яких Микола вижив і ніколи не забуде, як його братики померли з голоду весною 1933 року в селі Козацьке Сумської області.

Сьогодні уже можна переглянути 23 відео із записом очевидців, які також містять текстову розшифровку розмови і переклад російською та англійською мовами.

 

"Ці історії окремих людей, які зараз живуть по всьому світі, дають змогу зрозуміти життя багатьох, хто пережив страшну політику геноциду, яку реалізували з метою знищення нації. Ми вдячні очевидцям Голодомору, що поділилися цими історіями, які їм так складно згадувати", — зазначають реалізатори проекту.

Проект здійснюється під егідою Конгресу українців Канади та Світового конгресу Українців у партнерстві з Українсько-канадським дослідно-документаційним центром.

Переглянути відео можна на сайті проекту — sharethestory.ca.

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

Дивіться також: "Історія Голоду. Читачі УП розповідають, як вижили їхні родини"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.