Спецпроект

Музей підводних човнів у Балаклаві відкриє нові приміщення

Військово-морський музейний комплекс "Балаклава" (музей підводних човнів) у 2014 році відкриє нові експозиції про підземний Севастополь та історію флоту.

Про це пише sevastopol.su.

Довгий час експозиції не оновлювались. У 2014 році відвідувачі музею підводних човнів зможуть побачити експозиції, присвячені історії Військово - морських сил України і "Історії підземних фортифікаційних споруд" - підземному Севастополю.

Остання експозиція буде унікальною. Можна буде побачити документи і почути інформацію, яка раніше була засекречена і ніде не оприлюднювалася.

Крім того, планується відкрити зал з експонатами і документами про історію морських військово-диверсійних сил і кілька приміщень, де будуть показувати військово-історичні фільми.

Музей підводних човнів почав роботу в 2002 році.

1 серпня 2005 відкрилася експозиція "Історія освіти та становлення Військово-морських сил України".

Тут представлені адміральські мундири командувачів - Кожина, Безкоровайного, предмети з підводного човна "Запоріжжя" - індивідуальний дихальний апарат, радіобуй, зимова форма підводника .

В експозиційному залі є стенди з прапорами ВМС ЗС України, нарукавними знаками різних підрозділів, кораблів управління ВМС. У залах експонується різне озброєння, яке використовується підводними кораблями, підводними човнами, морською піхотою, береговою артилерією.

Комбінована протиатомна фортифікаційна споруда для ремонту і укриття підводних човнів будувалася в період 1953-1961 років. Завод працював до 1993 року.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.