Спецпроект

Паризький музей моди відкрився після чотирирічного ремонту

У Парижі масштабною виставкою кутюр'є Аззедіна Алайя відкрився музей моди Palais Galliera, який не приймав відвідувачів більше чотирьох років.

Про це пише korrespondent.net.

26 квітня 2009 Palais Galliera провів свою останню експозицію, після чого закрився на ремонт. Головною метою робіт було забезпечити безпеку будівлі.

У ході ремонту, на який мерія Парижа виділила 5 млн євро, були встановлені протипожежні та охоронні системи, оновлена ​​електрична система, обладнаний спеціальний вхід для інвалідів та оновлені внутрішні приміщення.

Дизайн оновлених залів музею вельми незвичайний: яскраво- червоні стіни з чорною дерев'яною обшивкою.

Перша після довгого періоду закриття виставка присвячена знаменитому кутюр'є Аззедіну Алайю. До експозиції увійшло 70 моделей дизайнера, створених ним з 1979 року.

Аззедін Алайя родом з Тунісу, в 1957 році він відправився в Париж, де працював у Christian Dior, Guy Laroche і Thierry Mugler. В кінці 1970-х Алайя відкрив власний магазин, а за 10 років представив свою першу колекцію.

Тим часом в паризькому музеї декоративних мистецтв Les Arts Décoratifs проходить виставка про історію нижньої білизни. Експозиція охоплює період від 1300- х років до наших днів .

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.