Спецпроект

АНОНС: телевізійна ІП про роль "комуністичних" тез у Волинській трагедії

1 жовтня програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" представить нетипову історіографічну позицією - мовляв, причиною кривавого протистояння українців і поляків на Поліссі у першій половині XX століття стали переважно соціальні, а не ідеологічно-політичні причини.

Гостем програми "Історична правда" буде професор історії Богдан Гудь. У Польщі нещодавно вийшла його книга "Українці і поляки на Наддніпрянщині, Волині і в Східній Галичині у ХІХ і першій половині ХХ століття. Нарис історії етносуспільних конфліктів".

Це рідкісний випадок, коли широке коло читачів у РП зможе ознайомитися з аргументованою позицією українського науковця стосовно причин і наслідків макабричних подій на Волині у 1940-х роках.

У дискусії ведучого програми Вахтанга Кіпіані із запрошеним експертом, з-поміж іншого, йтиметься про те, наскільки аргументованим є судження, що Волинська трагедія 1943-1944 рр. - це все-таки селянська війна за землю сусіда, а не погроми "геноцидального характеру".

Так, зокрема, пан Гудь розповість, чому саме вважає, що на Волині спершу комуністичні агітатори використовували націоналістичні гасла (до 1939 р.), а в роки Другої світової - вже українські націоналісти не цуралися ідеологічних методів, притаманних радше прихильникам "вчення Леніна".

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK

У другій частині програми - розповідь про благородну діяльність товариства пошуку жертв війни "Пам'ять", активісти якого добровільно у свій вільний час (і власним коштом) розшукують місця, в яких під час боїв різних воєн загинули солдати. Пошуковці відкопують останки вояків різних армій і перепоховують їх за християнським звичаєм.

Також ітиметься про інший важливий напрям роботи товариства "Пам'ять" - реконструкцію (відтворення) аматорами історії битв, які точилися на території Галичини під час Першої і Другої світових воєн і навіть після 1945 року.

Дивіться також:  "Історик Богдан Гудь: "Суперечки про "геноцид" на Волині вигідні Росії"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.