ІСТОРИКИ ПОПРОСЯТЬ ФІФА НЕ СУДИТИ БАНДЕРУ І ОУН

Історики Львівського національного університету імені Франка готують звернення до футбольних організацій із проханням не порівнювати Організацію українських націоналістів і дивізію СС "Галичина" із неонацистськими організаціями.

Про це повідомляє ZIK.

Доцент історичного факультету ЛНУ ім. І.Франка Руслан Сіромський розповів виданню, що включення червоно-чорного прапору ОУН, портретів Степана Бандери і Романа Шухевича та гербу дивізії СС "Галичина" у перелік образливих та расистських символів організації "Футбол проти расизму в Європі" (FARE) є безпрецедентним, оскільки вони не були засуджені на Нюрнберзькому процесі 1945-46 років.

"Питання про ОУН, Бандеру та Шухевича [в Нюрнберзі - ІП] взагалі не виносилося", – зазначив історик.

Рішення Нюрнберзького процесу про СС [як і інші організації, СС не засуджувалися "загалом", можна було судити окремих її членів або групи осіб за конкретні злочини - ІП] стало опорою для наступних судових процесів над українськими дивізійниками.

Зокрема, суди відбувались у Великій Британії та Канаді, де були звинувачення у військових злочинах. Найгучніший судовий процес відбувався у Канаді в 1985-87 рр. – так звана "комісія Дешена".

"Весь цивілізований науковий світ посилається на рапорт цієї королівської комісії. Судовий процес над дивізійниками СС "Галичина" очолив суддя Верховного суду Канади Люк Дешен. Питання про дивізію розглядалось не тільки з історичної, а й з правової точки зору. На основі німецьких, ізраїльських та канадських архівних матеріалів жодних злочинів українських дивізійників не було доведено", – наголосив історик.

За словами Сіромського, навколо питань про ОУН, УПА та Дивізії "Галичина" є дуже багато спекуляцій від політиків. Тому історики ЛНУ ім.Франка готують звернення з цього приводу, яке буде направлено у ФІФА, ФФУ та в український Уряд.

"Це буде в контексті тих санкцій, які були застосовані до українських вболівальників, - зазначив історик. - Ми повинні сказати своє слово – це буде громадянська позиція істориків".

Як відомо, як 27 вересня Міжнародна федерація футболу (ФІФА) застосувала санкції щодо українських вболівальників після матчу Україна – Сан-Марино. Санкції були застосовані за використання частиною фанатів піротехніки, неонацистських символів і гербу дивізії "Галичина", однак у медіа поширилася неправдива інформація, нібито причина санкцій - прапор ОУН.

При цьому виявилося, що у перелік образливих та расистських символів у буклеті організації "Футбол проти расизму в Європі" (FARE - ця організація моніторить матчі національних збірних у турнірах УЄФА і ФІФА на предмет расистської символіки на матчах) справді включено червоно-чорний прапор ОУН (бандерівської) і портрети Степана Бандери та Романа Шухевича і герб дивізії СС "Галичина".

Дивіться також:

До питання про ідеологію ОУН. Вона не була фашистською

Кто такие бандеровцы и за что они борются

"ОУН звинувачували навіть у співпраці на євреїв"

В лісах під Бродами. Місцями боїв СС "Галичина". ФОТО

"В Червоній армії тато носив гвинтівку так, як навчили в СС "Галичина"

Всі матеріали за темою ОУН

Всі матеріали за темою "Дивізія "Галичина"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.