Спецпроект

АНОНС: В художньому музеї - живопис Василя Кричевського

4 жовтня в 18.00 в Національному художньому музеї України розпочнеться виставковий проект "Василь Кричевський. Між авангардом і традицією", в рамках якого буде представлено найбільшу на сьогодні експозицію живопису Василя Кричевського, у тому числі і роботи, які до цих пір вважалися втраченими.

Про це повідомляє dovzhenkocentre.org.

Василь Кричевський був одним з перших в Україні професійних художників-оформлювачів кіно. У рамках проекту Національний центр Олександра Довженка представить ретроспективу уцілілих кінофільмів, оформлених Кричевським-кінохудожником. Серед них - перший український байопік "Тарас Шевченко" і перший український кольоровий фільм "Сорочинський ярмарок".
Покази відбуватимуться щоп'ятниці о 18:30, в залі № 9
Перший показ відбудеться 11 жовтня.
 
Звенигора (1927)
Тарас Шевченко (1926)
Василина (1927)
Джальма (1928)
Вітер з порогів (1929)
Прометей (1936)
Сорочинський ярмарок (1938 )
 
У фільмографію Василя Кричевського часто помилково включають фільми, оформлені його сином Василем Кричевським-молодшим, включаючи фільм "Земля" (1930). Однак з 1929 року Василь Кричевський-молодший працював окремо від батька на Одеській та Київській кіностудіях, де самостійно оформив 16 кінофільмів.
 
Останній раз за життя Кричевського його роботи виставлялися в Україні наприкінці 1943 року саме в Художньому музеї на виставці українських художників, в якій брали участь всі художники-представники роду Кричевських, які тоді перебували в Україні: брат Кричевського Федір, відомий художник- модерніст, син Василь і його дочка Катерина, для якої ця виставка стала першою.
 
Професор Василь Кричевський, перший ректор Української Академії мистецтв, автор малого герба України, засновник національного сучасного архітектурного стилю, видатний живописець-модерніст, графік, етнограф, художник кіно був чи не найбільш спеціалістом з української народного побуту початку 20 в. 

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.