Спецпроект

АНОНС: В художньому музеї - живопис Василя Кричевського

4 жовтня в 18.00 в Національному художньому музеї України розпочнеться виставковий проект "Василь Кричевський. Між авангардом і традицією", в рамках якого буде представлено найбільшу на сьогодні експозицію живопису Василя Кричевського, у тому числі і роботи, які до цих пір вважалися втраченими.

Про це повідомляє dovzhenkocentre.org.

Василь Кричевський був одним з перших в Україні професійних художників-оформлювачів кіно. У рамках проекту Національний центр Олександра Довженка представить ретроспективу уцілілих кінофільмів, оформлених Кричевським-кінохудожником. Серед них - перший український байопік "Тарас Шевченко" і перший український кольоровий фільм "Сорочинський ярмарок".
Покази відбуватимуться щоп'ятниці о 18:30, в залі № 9
Перший показ відбудеться 11 жовтня.
 
Звенигора (1927)
Тарас Шевченко (1926)
Василина (1927)
Джальма (1928)
Вітер з порогів (1929)
Прометей (1936)
Сорочинський ярмарок (1938 )
 
У фільмографію Василя Кричевського часто помилково включають фільми, оформлені його сином Василем Кричевським-молодшим, включаючи фільм "Земля" (1930). Однак з 1929 року Василь Кричевський-молодший працював окремо від батька на Одеській та Київській кіностудіях, де самостійно оформив 16 кінофільмів.
 
Останній раз за життя Кричевського його роботи виставлялися в Україні наприкінці 1943 року саме в Художньому музеї на виставці українських художників, в якій брали участь всі художники-представники роду Кричевських, які тоді перебували в Україні: брат Кричевського Федір, відомий художник- модерніст, син Василь і його дочка Катерина, для якої ця виставка стала першою.
 
Професор Василь Кричевський, перший ректор Української Академії мистецтв, автор малого герба України, засновник національного сучасного архітектурного стилю, видатний живописець-модерніст, графік, етнограф, художник кіно був чи не найбільш спеціалістом з української народного побуту початку 20 в. 

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.