Спецпроект

АНОНС: В художньому музеї - живопис Василя Кричевського

4 жовтня в 18.00 в Національному художньому музеї України розпочнеться виставковий проект "Василь Кричевський. Між авангардом і традицією", в рамках якого буде представлено найбільшу на сьогодні експозицію живопису Василя Кричевського, у тому числі і роботи, які до цих пір вважалися втраченими.

Про це повідомляє dovzhenkocentre.org.

Василь Кричевський був одним з перших в Україні професійних художників-оформлювачів кіно. У рамках проекту Національний центр Олександра Довженка представить ретроспективу уцілілих кінофільмів, оформлених Кричевським-кінохудожником. Серед них - перший український байопік "Тарас Шевченко" і перший український кольоровий фільм "Сорочинський ярмарок".
Покази відбуватимуться щоп'ятниці о 18:30, в залі № 9
Перший показ відбудеться 11 жовтня.
 
Звенигора (1927)
Тарас Шевченко (1926)
Василина (1927)
Джальма (1928)
Вітер з порогів (1929)
Прометей (1936)
Сорочинський ярмарок (1938 )
 
У фільмографію Василя Кричевського часто помилково включають фільми, оформлені його сином Василем Кричевським-молодшим, включаючи фільм "Земля" (1930). Однак з 1929 року Василь Кричевський-молодший працював окремо від батька на Одеській та Київській кіностудіях, де самостійно оформив 16 кінофільмів.
 
Останній раз за життя Кричевського його роботи виставлялися в Україні наприкінці 1943 року саме в Художньому музеї на виставці українських художників, в якій брали участь всі художники-представники роду Кричевських, які тоді перебували в Україні: брат Кричевського Федір, відомий художник- модерніст, син Василь і його дочка Катерина, для якої ця виставка стала першою.
 
Професор Василь Кричевський, перший ректор Української Академії мистецтв, автор малого герба України, засновник національного сучасного архітектурного стилю, видатний живописець-модерніст, графік, етнограф, художник кіно був чи не найбільш спеціалістом з української народного побуту початку 20 в. 

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.