Спецпроект

У Харкові намагаються відкрити музей сторічних фотоапаратів

Ініціатор незвичайної експозиції вже зібрав більше сотні унікальних експонатів, але все ніяк не знайде приміщення.

Про це пише vgorode.ua.

Владислав Павленко мріє про відкриття фотомузея вже п'ять років, за цей час зібрав більше сотні екземплярів унікальної фототехніки. Майже вся техніка - близько 80% - у робочому стані: хоч сьогодні влаштовуй фотозйомку. Ентузіаст шукає екземпляри для музею по всій країні - багато купує на форумах і ринках, деякі отримує в подарунок. Найстарішій фотокамері - ФДК на дерев'яному штативі - майже століття. Апарат випускався з 1930-го року і стояв майже у всіх фотолабораторіях Радянського Союзу.

Один з найвидатніших експонатів музею - "Фотокор-1". Камера пройшла всю Велику Вітчизняну війну разом із харківським фотокореспондентом, в музей її передав онук журналіста.

Перший харківський Фотомузей буде відрізнятися від звичайних експозицій тим, що деякі предмети можна буде помацати руками. Владислав Павленко планує влаштувати в приміщенні невелику лабораторію, в якій відвідувачі самі зможуть натиснути на кнопку фотоапарата і навіть надрукувати знімок.

Приміщення у музею поки що немає. Владислав хоче влаштувати його в одному з вузів міста, сподівається на допомогу міської влади.

"Такі музеї є в Пітері, Москві, Києві, навіть Донецьку, а в Харкові, де проводилася легендарна марка фотокамер ФЕД, такого музею чомусь немає", - журиться Павленко.

Крім техніки, Владислав планує виставити старовинні знімки харківських фотохудожників. А поки частину експонатів можна побачити у вітрині фотомагазину на вул. Чернишевській.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.