Спецпроект

Борис Гройс відмовив Київському бієнале

Мистецтвознавець і куратор Борис Гройс відмовився від курирування Дискусійної платформи Другого Київського бієнале "Арсеналє 2014", пояснивши це рішення сконцентрованістю вітчизняної арт-спільноти виключно на внутрішньоукраїнських реаліях.

Про це пише artukraine.com.ua.

Свою позицію куратор роз'яснив у відкритому листі на ім'я директора Мистецького Арсеналу Наталії Заболотної:

"Наталі Заболотній

директору Мистецького Арсеналу

від Бориса Гройса

Дорога Наталія,

Як я вже сказав у своєму інтерв'ю, мені видається, що можна брати участь в мистецькому проекті тільки в тому випадку, якщо відчуваєш себе в цьому проекті комфортно. На жаль, я відчуваю себе некомфортно в проекті Другого Київського Бієнале, оскільки у мене все більш складається враження, що українська художня сцена повністю сконцентрована на своїх внутрішніх проблемах, і тому я не бачу можливості організувати серйозну інтернаціональну дискусійну програму в таких умовах. Перш за все, це було б некоректно по відношенню до запрошених учасників, оскільки у мене виникла впевненість, що їх не вислухають і не зрозуміють, від них будуть тільки чекати реакції на внутрішньоукраїнські дискусії.

Тому цим листом я складаю з себе зобов'язання з організації дискусійної платформи в рамках Другої Київської Бієнале і анулюю укладений між нами договір.

Я шкодую, що мені довелося прийняти таке рішення. Це рішення ніяк не означає, що я приєднуюся до заклику бойкотувати Бієнале. Навпаки, я вважаю такий заклик неправильним і шкідливим для художньої системи. Я вдячний Вам за ваше запрошення і за довіру, яку Ви мені надали. Просто я не бачу для себе особисто можливості організувати в Києві платформу, відповідну моїм уявленням про відповідальну і раціональну дискусію.

З повагою,

Борис Гройс"

Заклики до бойкоту Бієнале з'явились після скандалу в Мистецькому Арсенале, пов'язаного зі знищенням картини Володимира Кузнєцова "Коліївщина: Страшний суд" директором, Наталією Заболотною.

Сама пані Заболотна не визнає слушності звинувачень у вандалізмі та цензурі у зв’язку з замалюванням мурала Володимира Кузнєцова напередодні відкриття виставки "Велике і Величне", пише life.pravda.com.ua. Про це вона заявила у відкритому листі:

"Мені дуже прикро, що хтось із Вас сприймає Київську бієнале як проект винятково Мистецького Арсеналу, а бойкот Бієнале – як інструмент тиску на Арсенал", - прокоментувала Заболотна.

"У кожній оселі, як ми знаємо, трапляються конфліктні ситуації, але вистоює та родина, члени якої мають мудрість досягати компромісу. Давайте ж і ми прагнути єднання, а не розбрату, адже у справі розбудови українського мистецтва перед нами стоїть іще так багато важливих завдань", - написала директорка "МА" і закликала до діалогу.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.