Спецпроект

Борис Гройс відмовив Київському бієнале

Мистецтвознавець і куратор Борис Гройс відмовився від курирування Дискусійної платформи Другого Київського бієнале "Арсеналє 2014", пояснивши це рішення сконцентрованістю вітчизняної арт-спільноти виключно на внутрішньоукраїнських реаліях.

Про це пише artukraine.com.ua.

Свою позицію куратор роз'яснив у відкритому листі на ім'я директора Мистецького Арсеналу Наталії Заболотної:

"Наталі Заболотній

директору Мистецького Арсеналу

від Бориса Гройса

Дорога Наталія,

Як я вже сказав у своєму інтерв'ю, мені видається, що можна брати участь в мистецькому проекті тільки в тому випадку, якщо відчуваєш себе в цьому проекті комфортно. На жаль, я відчуваю себе некомфортно в проекті Другого Київського Бієнале, оскільки у мене все більш складається враження, що українська художня сцена повністю сконцентрована на своїх внутрішніх проблемах, і тому я не бачу можливості організувати серйозну інтернаціональну дискусійну програму в таких умовах. Перш за все, це було б некоректно по відношенню до запрошених учасників, оскільки у мене виникла впевненість, що їх не вислухають і не зрозуміють, від них будуть тільки чекати реакції на внутрішньоукраїнські дискусії.

Тому цим листом я складаю з себе зобов'язання з організації дискусійної платформи в рамках Другої Київської Бієнале і анулюю укладений між нами договір.

Я шкодую, що мені довелося прийняти таке рішення. Це рішення ніяк не означає, що я приєднуюся до заклику бойкотувати Бієнале. Навпаки, я вважаю такий заклик неправильним і шкідливим для художньої системи. Я вдячний Вам за ваше запрошення і за довіру, яку Ви мені надали. Просто я не бачу для себе особисто можливості організувати в Києві платформу, відповідну моїм уявленням про відповідальну і раціональну дискусію.

З повагою,

Борис Гройс"

Заклики до бойкоту Бієнале з'явились після скандалу в Мистецькому Арсенале, пов'язаного зі знищенням картини Володимира Кузнєцова "Коліївщина: Страшний суд" директором, Наталією Заболотною.

Сама пані Заболотна не визнає слушності звинувачень у вандалізмі та цензурі у зв’язку з замалюванням мурала Володимира Кузнєцова напередодні відкриття виставки "Велике і Величне", пише life.pravda.com.ua. Про це вона заявила у відкритому листі:

"Мені дуже прикро, що хтось із Вас сприймає Київську бієнале як проект винятково Мистецького Арсеналу, а бойкот Бієнале – як інструмент тиску на Арсенал", - прокоментувала Заболотна.

"У кожній оселі, як ми знаємо, трапляються конфліктні ситуації, але вистоює та родина, члени якої мають мудрість досягати компромісу. Давайте ж і ми прагнути єднання, а не розбрату, адже у справі розбудови українського мистецтва перед нами стоїть іще так багато важливих завдань", - написала директорка "МА" і закликала до діалогу.

Теми

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.