АНОНС: лекція В'ятровича про ідеологію ОУН

"Від містики до політики: розвиток ідеології та програми ОУН" — з такою публічною лекцією до 71-ї річниці УПА виступить історик, дослідник визвольного руху Володимир В’ятрович.

Кандидат історичних наук, автор кількох монографій з історії визвольного руху розповість про те, як формувалася ідеологія Організації українських націоналістів, що стала ідейною платформою визвольної боротьби УПА.

"Від початку 1920-х років, коли термін "український націоналізм" починає входити в суспільно-політичний дискурс українців, до 1950 року, коли ухвалено остаточний варіант програми ОУН, — ці роки були часом пришвидшеної модернізації всього світу і українського суспільства зокрема", - зазначив В'ятрович.

На думку історика, гнучкість ідейно-політичних засад ОУН була тим чинником, що забезпечив організації провідну роль в українському визвольному русі 1920-1950-х років.

Час і місце: 13 жовтня, неділя, 13:00. Львів, музей-меморіал "Тюрма на Лонцького" (вул. С. Бандери, 1, вхід із вул. К. Брюллова).

Володимир В’ятрович у 2008-2010 роках очолював Архів СБУ та розсекретив колишні архіви КГБ. У 2010-2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету. Автор шести книг з історії визвольного руху.

Працює в Національному університеті "Києво-Могилянська академія", очолює вчену раду Центру досліджень визвольного руху, член наглядової ради Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.